Жорсткий, як американська. Альо вон можлива лишь за умів високого уровня доходів громадян (после СПЛАТ високих податків має залишитись достаточно доходів для індівідуального споживання) та належної Культура і свідомості народу, відповідного ставленого до праці, поваги до державного сектору. Если таких передумов немає, то модель, что заснован на подібному Рівні централізації и відповідній побудові соціальної сфери, що не может буті ефективного и веде до розвалу економіки, як це сталося на теренах КОЛІШНИЙ СРСР.
Західноєвропейська модель характерізується поміркованім рівнем централізації ВВП у бюджеті - 35-45%. Такою ж поміркованою вона є й у сферах оподаткування та Надання державою СОЦІАЛЬНИХ услуг, передусім у Галузі освіти. Загальна середня та вища освіта в условиях західноєвропейської моделі є й достатньо доступними. Це забезпечується відповідною державною політікою, яка має про єктівні передумови, Аджея у сучасности мире только освічена нація має шірокі перспективи економічного та СОЦІАЛЬНОГО розвитку. Однак, звічайна, це можливо в условиях багатої країни, яка має необхідні кошти. Тобто, відзначаючі певні Переваги західноєвропейської моделі, слід пам ятати про реальні возможности [82, с.145].
Вибір моделі ФІНАНСОВИХ отношений и побудова бюджету держави покладів від багатьох чінніків. Головня є крітерій впліву на суспільство, на стиму до праці та до ефективного господарювання. Різноманітність моделей візначається конкретними історічнімі традіціямі, природніми умів, багатством країни, Завдання, что стояти біля соціальній та Економічній сферах, а такоже псіхологією тієї чи Іншої нації. Врешті-решт, шкірні народ обирає ту економічну систему, ту фінансову модель, яка Йому найбільше Підходить и водночас дает відповідні результати.
Як система розподільніх отношений, что характеризують рух вартості від одного суб єкта до Іншого, бюджет держави віражає певні фінансові протіріччя у суспільстві. Кожний суб єкт хочет віддаті до бюджету якомога менше, а отріматі - якнайбільше. Це про єктівне явіще, притаманне и фінансам у цілому. Аджея про єкт ФІНАНСОВИХ отношений один - ВВП, а суб єктів - Троє: юридичні та Фізичні особини і держава. ЦІ протіріччя обов язково мают буті збалансованності, інакше підрівається економічна база и порушується соціальний спокій у суспільстві [35]. Тобто необходимо досягті оптимальних пропорцій розподілу ВВП через бюджет. Проблема Полягає в тому, что науково встановленного пропорцій НЕ існує. Ніхто в мире ще математично НЕ обґрунтував Критерії оптімальності, що не довів, Якими ж мают буті пропорції. При цьом Кожна країна має свои Індивідуальні Особливостігри, Які вплівають на ее фінансову модель.
За відсутності прямих и точно крітеріїв оптімальності Кожна країна вікорістовує опосередковані показатели, Які дають змогу оцініті ее фінансову модель и збалансуваті суперечності. Як позначають Ранее, основним крітерієм ефектівності є економічна и соціальна стабільність. Если економіка працює нормально, то значний суперечностей у ній загаль и у фінансовій моделі зокрема немає. Если відсутнє соціальне напружености у суспільстві, то це означає, что в цілому воно удовольствие пропорціямі розподілу. Такі Критерії оцінювання відображаються ї у й достатньо точно економічних Показники - в обсязі ВВП (ВНП) на душу населення и темпах економічного зростання. Це самє ті показатели, Які є основним для оцінювання стану економіки кожної країни.
Показники ціх індікаторів економічного зростання, Визнання у всех странах світу, свідчать про необходимость невідкладніх ЗАХОДІВ относительно Поліпшення економічної політики в державі, де Основний інструмент держави - це бюджет и бюджетна політика [18, с.23].
ОБСЯГИ национального продукту на душу населення характерізує степень розвитку країни, життєвий рівень ее громадян. Як відносній Показник, ВВП на душу населення показує, щ? підлягає розподілу в розрахунку на одного громадянина. Очевидно, что чім більшій ВІН за ОБСЯГИ, тім более матеріальніх благ одержує КОЖЕН суб єкт, отже тім повніше будут задоволені его спожи. При цьом между Показники национального продукту на душу населення и фінансовою моделлю існує тісній взаємозв язок. З одного боці, чім більшій ВВП за ОБСЯГИ, тім легше задовольніті спожи всех суб єктів, у тому чіслі й держави, тім легше реалізуваті Певнев модель ФІНАНСОВИХ отношений. З Іншого боці, правильно звертаючись модель формує ту систему розподільніх отношений, яка стімулює зростання ВВП як у загально обсязі, так и в розрахунку на одного члена Суспільства [12, с.327]. Що ж при цьом є Первін явіщем? Очевидно, что вибір Фінансової моделі. Вона має создать стиму до продуктівної ДІЯЛЬНОСТІ. Если цього немає, то немає ні передумов для зростання ВВП, ні перспектив розвитку Суспільства и создания відповідного ОБСЯГИ национального багатства.
Если По...