лтанів [29, c. 397-398].
На качана квітня до Богдана начали прібуваті ОКРЕМІ татарські чамбули. З являється такоже посланець хана для зе ясування годині та місця про єднання українсько-татарських войск. Хмельницький відправляє до Бахчисарая своих представителей врегулюваті данє питання ї просити Іслам-Гірея пріскоріті Прибуття допомоги [25, c. 149-150]. Татарське військо чісельністю 12-15 тис. чоловік на чолі з нурадін- и калга-султаном прібулі до козацького табору в середіні травня 1 653 року. После чего про єднана армія руйнувала в напрямку Бара [29, c. 398-399].
В цей годину погіршуються стосунки гетьмана з татарськими мурзами, Яким ВІН запретили грабуваті міста й села. Во время походу з-під Бара в околиці Кам янця татарські загони розвоевав, випалили ряд Подільських містечок, грабувалі села, брали в Ясір людей [20, c. 69-70]. Така ситуация призводится подекуді до ЗБРОЙНИХ зіткнень козацьких войск з Кримчак. На щастя, гетьманові Вчасно удалось залагодіті Конфлікт. Все ж после цього, Хмельницький лістовно звернув до хана зі Скаргою про Порушення присяги Війську Запорозькому [7, c. 249-250].
На качана червня тисяча шістсот п'ятьдесят-три р., внаслідок спустошення татарами Подільського воєводства, в козацькому таборі відчувалася Гостра нестача продовольства. Козаки начали бунтуваті ї вказуваті на негатівні Наслідки воєнно-політічного союзу з ханом, котрой Крим весь наповнив нами [30, c. 235-236]. Проти І в Цій ситуации Хмельницький зумів заспокоїті військо.
Іслам-Гірей, отримавших Скаргу Хмельницького про Порушення татарами умів Укладення договору, діяв рішуче: покаравши мурзам повернути захопленості Ясір, змістів з посади Перекопського бея Батіршу ї призначе на его місце Караш-агу. Напрікінці липня хан дізнається про українсько-російські зносини. Оскількі ВІН категорично БУВ проти входження України до складу России, то відразу ж направивши до Чигирина посла, щоб з ясувати достовірність цієї информации и попередіті Богдана Хмельницького, что в такому разі ВІН (тобто Іслам-Гірей), сослався з Полско королем, піде на нього , гетьмана, войною великим зібранням [26, c. 183-184].
На прохання Хмельницького надаті допомогу козацькому війську, Пожалуйста напрікінці серпня перебувало в Молдавії, Реакція хана булу різко негативною. За свідченням валаськіх послів, Які перебувалі в Бахчісараї, ВІН відповів людям гетьмана: Оскількі сін Хмельницького без мого наказу Пішов до Молдавії, нехай НЕ очікує від мене НЕ лишь підкріплень, но ї жодної живої душі [3, c. 434-435]. Однак, Незабаром его позиція зазнає змін, бо значний частина мурз виступа в підтрімку Предложения Б.Хмельницького, самперед, через можлівість отріматі велику здобіч.
Напрікінці серпня 1653 р. Хмельницький розпочав мобілізацію української армії. На допомогу гетьмана 20 вересня прібув авангард татарського війська [28, c. 121-122]. Про єднані українсько-Кримські сили руйнували до Кам янця. В цей годину польське військо, что стояло під Кам янцем, руйнувало в напрямку Бара, а, отримавших звістку про Приєднання хана до Хмельницького, скликала королем військова рада, решила відступіті в район Жванця [25, c. 149-150].
Іслам-Гірей до обозу українського війська прибув у середіні жовтня 1653 р. За свідченням І. Виговського, ВІН в ультіматівній форме почав домагатіся Прийняття козаками Кримської протекції: щоб де він нині, гетьман, прісегал, що бути під ханів рукою, інакше, він де хан, допомагати йому, гетьману, що нині не буде і надалі на допомогти приходити і посилати ніків НЕ учнет [27, c. 84-85]. Проти Хмельницькому удалось відхіліті це домагання, натомість между ним и ханом БУВ підтвердженій рівноправній військово-політичний союз.
ВРАХОВУЮЧИ, з однієї Сторони складення становіще польського війська, а, з Іншої, - ненадійність свого союзника, Хмельницький отказался от генеральної битви, натомість Оточі и міцно блокував польське військо під Жванцем. Чи не Можна не Погодитись з міркуванням М. Грушевського, что, побачив безпорадне становіще Яна Казимира, Іслам-Гірей намагався НЕ допустіті его Розгром ї знову, як під Зборовом помочь Йому [3, c. 445-446]. Тім паче, что хана турбувалі зв язки гетьмана с Россией.
Протяг листопаду +1653 p. поряд з воєннімі діямі, намагаліся досягті Згоди польська та Кримська сторона. 1 грудня Іслам-Гірей предложили Хмельницькому прибут на переговори під Кам янець [27, c. 124-125], на что получил відповідь: оскількі самє ВІН, гетьман, запитавши хана на допомогу проти Польщі, то пристойно де було мірітца з королем йому, гетьману, а не ханові [1, c. 395-396].
Знаючий Вже решение Земському Собору России относительно протекції над Україною, Хмельницький решил НЕ зв язувати собі умів нового договору, до того ж ВІН розумів, что хан знову мож...