Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Спадкування за законом. Спадкування за заповітом. Сучасні проблеми спадкування

Реферат Спадкування за законом. Спадкування за заповітом. Сучасні проблеми спадкування





ign="justify">) смерть певного спадкоємця за законом першої, другої чи третьої черги, після якого допускається спадкування за правом представлення, до відкриття спадщини;

) смерть певної особи, визнаного спадкоємцем за законом першої, другої чи третьої черги, після якого допускається спадкування за правом представлення, одночасно з спадкодавцем; в цьому випадку особа, померле одночасно з спадкодавцем, не успадкує після спадкодавця так само, як якби воно померла до відкриття спадщини.

Ніякі інші обставини не визнаються підставами спадкування за правом представлення - ні заявлений відмова від спадщини зазначених певних спадкоємців, ні просте неприйняття ними спадщини, ні позбавлення їх спадщини відповідно до заповіту. У цих випадках спадкоємець за законом знаходиться в живих на день відкриття спадщини, але він або сам не здійснив свого права на спадщину, або позбавлений такої можливості за заповітом, тому він не може бути заміщений його нащадками - дітьми. Підстава спадкування за правом представлення відпадає й у випадках, якщо спадкоємець за законом, який помер до відкриття спадщини або одночасно з спадкодавцем, не міг би наслідувати в силу своєї негідності.

У законі відзначений особливий випадок спадкування - спадкування виморочність майна. Це можливо, коли відсутні спадкоємці, як за законом, так і за заповітом, або ніхто із спадкоємців не має права успадковувати або всі спадкоємці усунені від спадкування, або ніхто із спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці відмовилися від спадщини і при цьому ніхто з них не вказав, що відмовляється на користь іншого спадкоємця, а майно померлого вважається відумерлою.

У даній ситуації відумерле майно переходить у порядку спадкування за законом у власність Російської Федерації (ст. 1151 ЦК РФ).


. 2 Право на обов'язкову частку у спадщині


Є категорія осіб, які успадковують в будь-якому випадку, навіть якщо за заповітом все майно заповідано іншим і навіть якщо за заповітом вони позбавлені спадщини. Це - особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. До них відносяться:

· неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (у тому числі усиновлені);

· непрацездатні дружина, батьки (усиновлювачі), утриманці померлого.

Обов'язкова частка становить не менше половини частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом (п. 1 ст. 1149 ЦК України). Право на обов'язкову частку не може бути поставлено в залежність від згоди інших спадкоємців на її отримання, оскільки закон не передбачає необхідності їх згоди.

Слід зазначити, що до 1 березня 2002 року розмір обов'язкової частки був 2/3, після 1 березня 2002 ФЗ «Про введення в дію частини третьої Цивільного кодексу Російської Федерації» встановив новий розмір обов'язкової частки - 1/2. Отже, до заповітів, укладеними до 1 березня 2002 року застосовуються норми про обов'язкову частку у спадщині раніше чинного законодавства.

Для визначення обов'язкової частки спадкоємця потрібно, насамперед, з'ясувати коло спадкоємців за законом і обсяг спадкового майна.

Коло спадкоємців за законом виявляється на момент відкриття спадщини. Слід брати до уваги всіх спадкоємців за законом, які були б покликані до спадкоємства, в тому числі і спадкоємців за правом представлення. При визначенні розміру обов'язкової частки потрібно враховувати все спадкове майно, як включене, так і не включене в заповіт, включаючи предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, незалежно від того, проживав чи хто-небудь із спадкоємців разом зі спадкодавцем.

При цьому, якщо обов'язкова частка може бути виділена з незаповіданою майна, то необхідний спадкоємець отримує 1/2 його законної частки саме з незаповіданою частини спадкового майна, якщо ж обов'язкова частка не може бути виділена з незаповіданою майна, то заповіт визнається частково недійсним і частка виділяється з заповіданого майна (п. 2 ст. 1149 ЦК України).

Суд може зменшити розмір обов'язкової частки або відмовити в її присудження у наступних випадку, якщо здійснення права на обов'язкову частку у спадщині потягне за собою неможливість передати спадкоємцеві за заповітом майно, яким спадкоємець, який має право на обов'язкову частку, за життя спадкодавця не користувався, а спадкоємець за заповітом користувався для проживання (житловий будинок, квартира, інше житлове приміщення, дача тощо) або використав у якості основного джерела отримання коштів для існування (знаряддя праці, творча майстерня тощо), суд може з урахуванням майнового стану спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку, зменшити розмір обов'язкової частки або відмовити в її присудження (п.4 ст. 1149 ЦК України).

Назад | сторінка 9 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Спадкування за законом і за заповітом
  • Реферат на тему: Спадкування за законом як інститут російського цивільного права
  • Реферат на тему: Правові проблеми спадкування за законом
  • Реферат на тему: Спадкування за законом
  • Реферат на тему: Спадкування за законом