і випуску продукції, повинен мати грошову оцінку, щоб звести витрата цих ресурсів до економічної єдності. Визначення собівартості продукції завжди співвідноситься з конкретними цілями і завданнями, якими є: оцінка ефективності витрат на виробництво, забезпечення конкурентоспроможності та рентабельності продукції, управління виробничою діяльністю.
Предметом управління в даному випадку є витрати підприємства на виробництво продукції.
Важливою відмінною характеристикою витрат в частині, относимой на собівартість продукції, є динамічність. У ринковій економіці періодично змінюються ціни на придбані сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси, послуги транспорту, зв'язку, витрати на оплату праці та ін. Оновлюється випускається продукція, змінюється її структура, переглядаються норми і нормативи матеріальних і трудових витрат. Все це відбивається на собівартості випущеної продукції. У цьому зв'язку управляти витратами продукції та проводити економічний аналіз слід з урахуванням всіх змін, що відбуваються в обсязі, складі і напрямках витрат на виробництво продукції.
Наступна відмінна характеристика собівартості продукції як предмета управління полягає в різноманітті різних видів витрат, що формують собівартість продукції, способів її калькулювання та розподілу непрямих витрат.
Механізм управління витратами на виробництво продукції:
Управління собівартістю на підприємстві передбачає якісне виконання всіх функцій управління, до яких відносяться:
прогнозування і планування;
організація;
координація і регулювання;
активізація і стимулювання;
контроль;
облік;
економічний аналіз.
Планування та прогнозування - це найважливіша частина всієї системи управління витратами підприємства. Планування поділяється на довгострокове і поточне. Завданням довгострокового планування є техніко-економічне обгрунтування очікуваної ефективності витрат на виробництво нової продукції, дослідження ефективності інновацій та інвестицій, що спрямовуються на збільшення виробничих потужностей підприємства. Нарешті, це обгрунтування доцільності витрат у НДДКР, розробку принципово нових технологічних процесів і засобів автоматизації виробництва. Одночасно з цим прогнозуються можливі ринки збуту продукції, обсяги реалізації, фактори ризику та невизначеності, коливання цін, а також можливі зміни в реалізації з визначення складу витрат, що відносяться на собівартість продукції, і з оподаткування.
Поточні плани конкретизують і детально обґрунтовують реалізацію найближчих цілей підприємства, що випливають з прогнозів. Поточне планування відображає можливості найближчого майбутнього, воно обгрунтовується в розрізі кварталів, а при необхідності, і місячних планів. У процесі поточного планування обгрунтовується склад показників, в розрізі яких розраховується собівартість продукції, наприклад витрати на один карбованець продукції, собівартість і рентабельність окремих виробів, фактори, що впливають на зміну собівартості продукції.
У процесі планування визначається рівень допустимих витрат, вплив реалізованих інвестиційних та інноваційних проектів на собівартість продукції. Поряд з цим розраховується вплив інфляції на економічні показники собівартості продукції.
Організація - необхідна функція управління витратами. Організація включає в себе визначення об'єктів управління витратами, обґрунтування методів оцінки виконання планів по собівартості, а також способів включення окремих видів витрат виробничих і фінансових ресурсів в собівартість продукції. Ця функція передбачає розробку нормативних документів щодо встановлення відповідальних за управління витратами, тобто хто з керівників і менеджерів це робить, якими способами, якою інформацією користується.
Організація процесу управління витратами включає визначення місць виникнення витрат (центрам відповідальності за дотримання запланованих витрат). Поряд з цим розробляється ієрархічна система лінійних і функціональних зв'язків керівників і менеджерів, що беруть участь в управлінні витратами, включаючи управління процесом розробки норм і нормативів витрат матеріальних, паливно-енергетичних, трудових і фінансових ресурсів, а також порядок їх перегляду.
Координація і регулювання - ця функція включає в себе оперативний техніко-економічний аналіз витрат на виробництво продукції, що є одним з видів економічного аналізу. Головним завданням координації є моніторинг (повсякденне спостереження і контроль) за раціональністю використання виробничих ресурсів, а також своєчасне виявлення причин, що зумовили відхилення фактичних витрат від планових. У процесі здійснення оперативного аналізу виявляються поточні внутрішньовиробничі резерви зниження собівартості продукції, наприклад шляхом хронометражу трудових операцій робітників відрядників або фотографії робочого дня. Поряд з цим з метою забезпечення ефективного використання ви...