я належать переважно до тактики дій слідчого в умовах конфліктної ситуації, а також правомірності використання інтуїції, як підстави для прийняття рішення, як тактичного, так і процесуального характеру. Тактичні рішення цілком лежать в процесуальній сфері діяльності слідчого. Підставою такого твердження служить саме уявлення про слідчій тактиці, як системі наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації та планування попереднього і судового слідства, спрямованих на розкриття злочину і встановлення причин і умов, які сприяють вчиненню злочину. Вся тактика, всі її елементи, а, отже, і такий елемент, як тактичне рішення, носить процесуальний характер.
Зі сказаного, однак не слід, що тактичні рішення - це рішення, завжди стосуються лише слідчих дій, як єдиного процесуального способу збирання, дослідження і використання доказів. Тактичні рішення грунтуються на оцінці слідчої ситуації і можуть ставитися до його прогнозуванню, до організаційно-тактичним заходам в ході розслідування та організації самого розслідування, в тому числі взаємодії з усіма службами. Важливо лише, щоб рішення залишалося за природі тактичним.
Тактичне рішення - це вибір мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому або окремі її компоненти, на хід і результати процесу розслідування та його елементи і визначення методів, прийомів і засобів досягнення цієї мети. У свою чергу, під тактичним впливом слід розуміти всяке правомірне вплив на цей чи інший об'єкт, здійснюваний за допомогою тактичних прийомів або на основі тактики використання інших криміналістичних засобів і методів, як власне криміналістичних, так і з іншої галузі знань. [35]
Тактичне рішення складається з трьох частин: інформаційної, організаційної та операційної.
Інформаційна частина рішення полягає в аналізі та оцінці слідчої ситуації та її компонентів, що підлягають вирішенню, процесуальних завдань, можливостей слідства. [36]
Організаційна частина рішення містить висновки про розподілі функцій, формах і напрямах взаємодії, послідовності введення в дію наявних сил і засобів.
Операційна частина рішення - визначення мети тактичного впливу, умов і способів досягнення мети і прогнозованих результатів, реалізації тактичного рішення.
Тактичні рішення переслідують, на думку Р. С. Бєлкін, наступні цілі:
1. Зміна слідчої ситуації в сприятливу для слідчого сторону.
2. Максимально ефективне використання несприятливої вЂ‹вЂ‹слідчої ситуації.
3. Зміна окремих компонентів слідчої ситуації.
4. Використання чинника раптовості, особливо на початковому етапі розслідування.
5. Забезпечення методичності і поступовості розслідування.
Тільки шляхом аналізу ситуації, до моменту прийняття тактичного рішення слідчої ситуації слідчий в змозі визначити необхідність, спрямованість і "точки докладання" тактичного впливу, тобто виявити саме існування задачі та її характер. При цьому слід мати на увазі, що визначало вибір мети, на досягнення якої буде направлено тактичне рішення.
Мета конкретного рішення завжди лежить в межах цього узагальненого уявлення і є його конкретизацією і деталізацією стосовно до даного етапу і методу розслідування.
З викладеного ясно, яку важливу роль при виборі мети тактичного рішення відіграють інформаційні компоненти слідчої ситуації. Зазвичай для початкового етапу розслідування є недостатньою забезпеченість процесу підготовки і прийняття тактичного рішення. Частково цей пробіл заповнюється за рахунок вихідної інформації, але тільки частково, Іншим засобом заповнення інформаційного пробілу в слідчій тактиці, як показує практика, може бути інтуїція слідчого. p> Інтуїція грає в розслідуванні лише допоміжну роль і не має ніякого процесуального значення. Слідчий повинен перетворити інтуїцію в знання, логічно і фактично обгрунтувати шляхом перевірки доказів свої інтуїтивні припущення при безумовному дотриманні законності.
Аналіз слідчої ситуації, збір, обробка інформації про неї призводить до вибору мети, на досягнення якої буде направлено тактичне рішення. Вибір мети дозволяє прийняти власне рішення. Представляється, що методи прийняття тактичних рішень, як і самі ці рішення, залежать від складності поставлених завдань. З цієї точки зору завдання, на вирішення яких спрямовані тактичні рішення, можуть бути розділені на два класу: прості і складні.
Законність тактичного рішення означає, що воно:
а) приймається слідчим у межах його процесуальної компетенції;
б) припускає використання тільки засобів тактичного впливу, які допустимі з точки зору закону і не суперечать йому.
Своєчасність тактичного рішення полягає в його прийнятті та реалізації саме в той момент, який диктується обставинами даної слідчої ситуації, коли прийняття тактичного рішення і його реалізація забезпечують поступальний розвиток процесів доказування.
Прийняття рішення в умовах т...