un 
 =  370 МПа  i>, Оі m = 1.025,  
 R p = 370/1.025 = 368.975 МПа , 
  A s = 629.163 В· 10 3 В· 0.95/368.975 В· 10 6 = 17.05 м 2 
В  
 Знаходимо ts : 
В  
 t s = A s /b h = 17.05/22 = 0.758 см ≈ 8 мм в†’ t s = 12 мм . 
В 
Тоді
В 
Оґ ВЈ 1.5 В· t s = 1.5 В· 12 = 18 мм .
 
 Перевірка стійкості опорної стійки щодо осі  x   -   x  здійснюється за формулою: 
В  
  Пѓ   =   V   r  В·  Оі   n   /   П†  В·  A   ВЈ   R   y  В·  Оі   c   ,  (3.2.38) 
   де А - розрахункова площа стійки, рівна: 
В  
  A = b h  В·  t s + 0.65  В·  t w ВІ  В·  Г–   E/R y , (3.2.39) 
  A = 22.1 .2 + 0.65 В· 0.8 ВІ В·  Г–  2.06 В· 10 5 / 240 = 39.188 см ВІ ; 
В  
 П† - коефіцієнт поздовжнього вигину, визначається за Сніпу II-23-81 *, залежно від гнучкості: 
В  
 О» = l ef /i x , l ef = h = 110 см 
  i x =  Г–  I x  i> / A , 
   де I x - для розрахункового перерізу: 
В  
 I x = ( t s В· b h Ві)/ 12 + = p> = (1.2 В· 22 Ві)/12 + (0.65 В· 0.8 В·  Г–  2.06 В· 10 5 /240.0 .8 Ві)/12 = 1140 см 4 , 
   тоді: 
				
				
				
				
			В  
 i x =  Г–  1140/39.188 = 5.394 см , О» = 110/5.394 = 20.393, 
   приймаємо: П† = 0,96, br/> 
 Пѓ = 629.163 В· 10 3 В· 0.95/0.96 В· 39.188 В· 10 -4 = 158.9 МПа <240 МПа . br/> 
 Сполучення допоміжних балок з головними, за умовами завдання розраховуємо для випадку примикання допоміжної балки до поперечного ребру жорсткості головної балки. Сполучення виробляємо на зварюванні. 
  Розрахунок сполучення полягає у призначенні необхідного катета шва k f . Довжина шва l П‰ , визначається висотою стінки допоміжної балки l П‰ = h ef -1 см  i>, де h ef = 0.85 В· h - висота стінки прокатної балки до заокруглення. При проектуванні ребер головних і допоміжних балок з однієї стали катет шва, дорівнює: 
В  
  k f   Ві   V  В·  Оі   n   /(   ОІ f  В·  l П‰  В·  R y  В·  Оі П‰f  i>  В·  Оі c  ) , (3.2.40) 
   де V - реакція допоміжної балки; 
В  
 h ef = 0.85 В· 30 = 25.5 см , 
  l П‰ = 25.5 - 1 = 24.5 см , 
  k f Ві 99.867 В· 10 3 В· 0.95/(1.1 В· 0.245 В· 240.10 6 В· 1.1) = 1.467 мм . br/> 
 Приймаються k f = 6 мм . 
    4. Розрахунок і конструювання колон  
 В В  
  4.1   Вибір розрахункової схеми  
  
  Визначення розрахункової стискає сили на колону виробляємо підсумовуванням опорних реакцій головних балок: 
В  
  N   = 2  В·  k  В·  V , (4.1.1) 
   де k = 1.03 - 1.05 - коефіцієнт, що враховує власна вага колони; 
В  
 N = 2 В· (1.03-1.05) В· 629.163 = 1309 кН . 
   Умови обпирання колон на фундаменти і схема зв'язків по колонах визначається наступними вимогами. Необхідно забезпечити геометричну незмінність споруди в площині і з площини головних балок. З площини головних балок геометрична незмінність, як правило, забезпечується встановленням вертикальних зв'язків по колонах. У площині головних балок шляхом прикріплення їх до нерухомих точках (каркасу будівлі). 
  При цьому необхідно пр...