м бразильського соціолога Перейри). [15]
Головними динамічними елементами, В«моторами розвиткуВ» моделі стали транснаціональні корпорації (ТНК) зі своїми філіями та клієнтами та потужний держсектор. Найбільші ТНК, такі як В«ФольксвагенВ», В«Дженерал МоторзВ», В«ФордВ», В«ТойотаВ», В«СимменсВ», В«КруппВ», В«ФіатВ», В«ВестінгаузВ» та багато інших перевели до Бразилії значну частину свого виробничого потенціалу; їх прямі інвестиції у виробництво обчислюються мільярдами доларів. Військовий режим цілеспрямовано створював максимально сприятливий для іноземних інвесторів клімат. Бурхливий економічний розвиток отримує визначення В«Бразильського диваВ». p> Опинившись не в змозі протистояти економічній конкуренції світових економічних лідерів, Іспанія виявляється вимушеної задовольнятися роллю другорядного інвестора. Спроби поліпшити фінансове положення мадридської дипломатії шляхом отримання кредитів у Європейського Економічного Співдружності (ЄЕС) для подальшого вкладення їх в стрімко розвивається економіку Бразилії стикається з активною протидією Федеративної Республіки Німеччини. Західнонімецька дипломатія, прагнучи максимально захистити власних підприємців від конкуренції іберійців, починаючи з 1982 м. багаторазово зриває отримання кредитів Іспанією, для подальшого кредитування Бразилії та Аргентини. Надана сама собі Іспанія виявляється не в змозі на рівних конкурувати у фінансових вливаннях в економіку Бразилії, і поступово витісняється іншими країнами з цієї області фінансів. Тепер основна частина прямих капіталовкладень (30% наприкінці 1991 р.) належить американським ТНК, 14,7% - німецьким, близько 10 - японським і 8% - швейцарським. Британський капітал, який займав раніше чільне місце в бразильському господарстві, скоротив свій вплив. Іспанська капітал з Бразилії практично повністю витіснений з країни.
Опинившись відсунутою на другі ролі, мадридська дипломатія прагнути зберегти свій вплив у регіоні шляхом інтеграції в міждержавні органи Латинської Америки. Шляхом двосторонніх договорів про культурному та етнографічному співпрацю іспанська дипломатія намагається захистити власну зовнішню політику в регіоні від втручання не іберійських націй. Посилюється вплив Іспанії на країни Латинської Америки допомогою католицької церкви, яка отримує від мадридського уряду великі фінансові вливання на проведення проіспанськими агітації в Латиноамериканському регіоні. p> Після приходу в ході виборів Іспанської Соціалістичної Робітничої Партії (ІСРП) до влади в 1982 році уряд соціалістів відразу ж приступило до пошуків нових шляхів зближення з Латинською Америкою.
Особливо гостро до моменту приходу до влади ІСРП стояла проблема заборгованості Бразилії світовому економічному співтовариству. Країна почала пожинати плоди В«хижацького та ірраціонального розвитку, при якому величезна більшість ресурсів використовується для сприяння накопичення капіталу в руках різних великих монополій В». [16]
Оскільки Бразилія на 80% В«п...
