td valign=top>
Також необхідно відобразити:
1) місцерозташування офісних та виробничих площ;
2) за допомогою яких основних засобів буде організовано виробництво (які виробничі потужності будуть потрібні);
3) де, у кого і на яких умовах закуповується сировина;
4) технологія виробництва та організація виробничого процесу;
5) контроль якості продукції, на яких стадіях і за допомогою яких методів;
6) рівень витрат виробництва та їх динаміка;
7) потреба в довгостроковихактивах;
8) потреба в оборотних коштах;
9) режим роботи підприємця.
Корисним елементом тут може стати схема виробничих потоків. На цій схемі має бути наочно показано, звідки і як будуть надходити всі види сировини і комплектуючих виробів, в яких цехах і як вони будуть перероблятися, як і куди буде поставлятися продукція.
Розрахунок собівартості. Розрахунок собівартості можна справити за різними методами. Вибір методу залежить від сфери діяльності та від видів продукції (робіт, послуг), вироблених підприємцем.
Попроцессний метод. Застосовується у виробництвах, які працюють у безперервному режимі. Класичний варіант попроцессного методу застосовується в галузях з масовим типом виробництва, який характеризується:
1) нетривалим виробничим циклом;
2) наявністю єдиної характеристики для всієї продукції;
3) обмеженою номенклатурою продукції;
4) повним відсутністю або незначними обсягами напівфабрикатів і незавершеного виробництва.
Прикладами такого виробництва є видобувні галузі, транспорт і енергетика. Об'єкт обліку витрат і калькуляції - кінцева продукція. Таким підприємствам потрібні великі вкладення для продовження роботи в перспективі, а також для поточного підтримки виробництва. Вкладення носять ризиковий характер. p> Самий простий тип масового виробництва представлений енергетичними підприємствами і характеризується відсутністю запасів готової продукції. У таких випадках використовується простий однокроковий спосіб калькулювання собівартості. Собівартість одиниці продукції визначається діленням повної суми витрат за період на кількість одиниць продукції, виробленої за цей період:
C = Z/X,
де С - собівартість одиниці продукції, грн.; p> Z - Сукупні витрати за період;
X - Кількість одиниць виробленої продукції (шт., км тощо). p> Для малих підприємств, що виробляють декілька видів продукції, розрахунок собівартості готової продукції доцільніше проводити за Котлова методу, при якому собівартість одиниці продукції є результатом ділення всієї суми накопичених за період витрат на обсяг виробленої продукції в натуральному вимірі.
Методика розрахунку собівартості по Котлова методом:
1. Розраховуємо річний...