ора, на залежність междуелектродного опору від різних факторів для біострумів.
Таке перенесення закономірностей виявилося можливим, по-перше, тому, що струми фізичного генератора і біоструми мають одну і ту ж природу, відрізняючись тільки за амплітудою. По-друге, воно можливо внаслідок того, що закономірності, отримані за допомогою фізичного генератора, були виведені при силі струму, що не перевищує порогу відчуття, тобто не сильно змінює функціональний стан тканин. Електричний опір живих тканин визначається в першу чергу опором входять до неї рідин, слабо проводять електричний струм, тому перш ніж говорити про опір живих тканин, необхідно коротко зупинитися на опорі електролітів. p> Якщо в електроліт помістити електроди і приєднати їх до джерела постійного струму, то іони, що знаходяться раніше в безладному молекулярному русі, як відомо, почнуть своє організований рух між електродами, тобто з'явиться струм через електроліт. При підключенні джерела струму до електродів рух іонів починається відразу ж в обсязі междуелектродного простору, але швидкість руху самих іонів невелика і залежить від природи іонів, температури розчину, а також від прикладеної до електродів різниці потенціалів. p> Під час протікання електричного струму через електроліт іони з розчину виділяються на електродах. Це зменшення конів поповнюється за рахунок виділення нових іонів при розпаді молекул, наявних у розчині. Таке явище спостерігається тоді, коли використовується неполярізующіхся пара електрод - електроліт. p> У цьому випадку опір електроліту залишається незміненим в часі і якщо збільшити силу струму, що протікає через електроліт, збільшуючи прикладена до електродів напруга, то опір електроліту залишиться незмінним. p> Для неполярізующіхся пари електричний опір електроліту може бути визначено за формулою:
p> R = r l/S
p> де r - питомий опір електроліту, 1 - відстань між електродами і S - площа електрода.
Якщо ж електроди-електроліт складають поляризується пару, спад іонів не поповнюється і струм поточний через електроліт, поступово слабшає, а потім припиняється. p> Це відбувається внаслідок того, що під час протікання електричного струму через електроліт близько електродів або ж на їх поверхні виникають фізико-хімічні явища, що змінюють опір електроліту за рахунок виділення бульбашок газу на поверхні електродів, а також викликають утворення на електродах різниці потенціалів, зворотної по знаку напрузі, прикладеному до них. Ці явища носять назву електричної поляризації, а викликана нею електрорушійна сила - ЕРС поляризації. p> Чим інтенсивніше відбуваються поляризаційні явища, тим швидше зменшується в часі струм і тим швидше зростає опір розчину. p> Якщо короткочасно пропускати постійний струм I, сила якого буде поступово збільшуватися (для чого необхідно збільшувати напругу Е, який постачався до електродів), то підрахована за законом Ома для кожного випадку величина опору електроліту R буде зменшуватися зі збільшенням сили ...