align="justify">. Розвиток конкуренції між працівниками і отже стимулу до розвитку здібностей до праці. p align="justify"> Перерва в зайнятості для перенавчання і підвищення рівня освіти.
Негативні наслідки безробіття вимагають особливого ставлення до себе в першу чергу з боку держави. Воно повинно бути зацікавлене в регулюванні попиту та пропозиції на ринку праці для того що б суспільство повноцінно розвивалося, а так само для того що б економічний і соціальний статус країни зростав. Безробіття можна було б пом'якшити за рахунок більш широкого використання нестандартних видів зайнятості - часткової, тимчасової, надомної роботи, створення власних підприємств особами, які втратили роботу. Необхідний постійний контроль за ситуацією на ринку праці. Потрібно психологічна підготовка людей до відсутності зайнятості як соціальному явищу. Правова безграмотність більшої частини населення робить його беззахисним у разі масових звільнень. Юридичне просвітництво, в тому числі щодо прав людини, допомогу і консультації усім, що опинилися без роботи, повинні стати частиною державної політики. p align="justify"> Психологічні наслідки безробіття
У психології існує особливий комплекс явищ під назвою "психологічні наслідки безробіття". У зв'язку з втратою роботи і звільненням людина завжди переживає сильний стрес. Змінюється його ставлення до себе, до близьких людей, різко змінюється його настрій, відбувається переоцінка цінностей, життєві очікування, - все це переживається як складний емоційний сплеск. p align="justify"> Для втратив роботу індивіда характерні наступні сильні переживання: обурення, лють, докори сумління, страх перед майбутнім депресія, скарги на поганий фізичний стан. Все це може вести до сумних наслідків: психологічне та (або) фізичне насильство над дітьми та подружжям, розлучення, думки про самогубство, алкоголізм, наркоманія. p align="justify"> Психолог Л. Пельцман виділяє кілька фаз розвитку специфічних стресових станів при втраті роботи.
Фаза перша тягне за собою стан невизначеності і шоку. Особливо важко протікає, якщо втрата роботи сталася раптово. Наприклад, в результаті конфлікту з начальством або незапланованого скорочення штату співробітників. При цьому страх і розгубленість виступають як фактори ризику для появи інших неприємностей: нещасні випадки, хвороби, що тривають конфлікти. p align="justify"> Часто як патогенного фактора виступає не сама втрата роботи, а постійна загроза того, що це може статися. Період очікування призводить до невпевненості, безініціативності, і поступово робота перестає приносити задоволення і стає джерелом стресу. Це, безумовно, позначається на продуктивності праці. p align="justify"> Фаза друга триває три-чотири місяці після втрати роботи, характеризується звичайно деяким полегшенням і психологічною адаптацією до ситуації. Коли психологічний шок проходить, багато людей починають відчувати полегшення і н...