запобіжного заходу, як взяття під варту, може бути винесено тільки за умови підтвердження достатніми даними підстав про її застосування, при наданні сторонам можливості обгрунтувати свою позицію перед судом, щоб суд міг вирішити питання про утримання під вартою, грунтуючись на власній оцінці обставин справи, а не на аргументах сторони обвинувачення або в раніше винесеному постанові судді про обрання даного запобіжного заходу.
При обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в постанові судді повинні бути вказані конкретні, фактичні обставини, на підставі яких суддя прийняв таке рішення. Такими обставинами не можуть бути дані, що не перевірені в ході судового засідання, зокрема результати оперативно-розшукової діяльності, представлені в порушення вимог ст. 89 КПК. p align="justify"> Якщо рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту виноситься щодо підозрюваного, то на суд покладається обов'язок, дати правильну оцінку наявними у справі матеріалами, що підтверджує законність і обгрунтованість зазначеної запобіжного заходу, наявність підстав для обрання щодо підозрюваного саме цього запобіжного заходу, а також обгрунтованість підозри про вчинення цією особою злочину, у зв'язку з яким воно полягає під варту як підозрюваного.
Європейський Суд з прав людини з своїх рішеннях обгрунтовує вимогу про те, щоб підозра формувалося на розумних підставах, за наявності фактів або інформації, що переконують об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити злочин, що повинно бути невід'ємною частиною гарантій від довільного арешту або затримання.
Разом з тим як у названих, так і в ряді інших рішень Європейського Суду з прав людини відзначав, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, що допускає законний арешт або затримання особи, яка не передбачає необхідність отримання слідчими органами достатніх доказів для пред'явлення звинувачень як під час арешту, так і в період перебування заарештованого під вартою; факти, що обгрунтовують підозра при застосуванні арешту , не обов'язково повинні володіти тим же ступенем переконливості, як і ті, які необхідні для пред'явлення обвинувачення - наступного етапу в процесі слідства у кримінальній справі.
Постанова судді надсилається прокурору, особі, який порушив клопотання, підозрюваному або обвинуваченому і підлягає негайному виконанню.
Повторне звернення з таким клопотанням щодо того ж особи і з того ж кримінальній справі після винесення суддею постанови про відмову в обранні даного запобіжного заходу можливе тільки при виникненні нових обставин, що обгрунтовують необхідність укладення особи під варту.
Відповідно до ч. 13 ст. 108 КПК не допускається покладання повноважень з вирішення питання про запобіжний захід на одного і того ж суддю на постійній основі. Ці пов...