ень оплати праці;
. Незадовільна матеріально-технічна і приладова база;
. Низький престиж статусу вченого в Росії;
. Науковий і матеріальний успіх за кордоном багатьох вчених покинули Росію;
. Бюрократизм і тяганина в своїй країні.
Зовсім недавно вектор напрямку витоку змістився в бік третіх країн, таких як Парагвай, Венесуела, Північна і Південна Кореї, Бразилія.
Оцінки експертів по всьому світу теж не вселяють оптимізму. За даними Комісії з освіти Ради Європи, втрати РФ від еміграції вчених щорічно складають 50-60 млрд. доларів, а за більш скромним розрахунками, з від'їздом одного великого вченого, Росія в середньому втрачає близько 300,000 доларів. p align="justify"> Останнім часом у більшості країн світу намічається стійка тенденція до збільшення числа зайнятих у сфері науково-дослідних робіт. Так, у Фінляндії налічується близько 200 осіб, у Швеції - понад 150, у Франції і Японії - 135 осіб на 10000 зайнятих. Попит на дослідження та інтелектуальні знання постійно зростає, що виражається в постійному збільшенні заробітної плати в цих країнах в порівнянні з середньою. Але для наших вчених, виїжджаючих за кордон, заробітна плата, як правило, в 4 рази нижче тієї, яку отримує іноземний фахівець аналогічної кваліфікації. Дослідження емігрантського середовища показують, що лише тільки 5 частина всіх вчених-емігрантів благополучно влаштовуються на новому місці, причому 2-3 роки тільки йде на адаптацію. p align="justify"> Ще одним каналом витоку умов слід визнати зміну професії. Вчений, не домігшись конкретних результатів у своїй науковій діяльності, з різних причин, може піти в бізнес, або просто поміняти сферу своєї діяльності. Ця проблема, цілком можливо, є навіть більш істотніше, ніж відтік кадрів закордон. За роки реформ в Росії був майже знищений головний споживач наукових розробок - наукомістка промисловість, що послужило закономірного процесу становлення країни в сировинну колонію Заходу. p align="justify"> Проблеми міграції мають ряд факторів можуть серйозно ускладнити ситуацію в регіоні:
1. зміна геополітичного положення області (вона стала прикордонній);
2. зниження толерантності (терпимості до В«іншихВ») у корінного населення;
3. процеси імміграції та еміграції;
4. приплив переселенців з сусідньої республіки та ін;
5. посилення процесів націоналізації російської життя;
6. почастішали кримінальні злочини за участю представників різних...