можливе лише щодо захисту свого внутрішнього ринку. Керівництво Росії працює в цьому напрямку більш ефективно, ніж державні органи України, про що свідчать введені обмеження на постачання окремих видів металопродукції (наприклад, труб) з Україна до Росії. p> Основними споживачами металопродукції в Україні та Росії є базові галузі промисловості (Машино-, автомобілебудування, будівництво та т.д.). На найближчу перспективу продукція чорної металургії не має конкурентів і реальних замінників. У той же час вимоги до металопродукції (Щодо механічних властивостей, корозійностійкі, бездефектності та ін) будуть постійно зростати і розширюватися. Купівельна спроможність споживачів металопродукції цілком залежить від стану світової економіки. Кожна держава повинна надавати (і це робиться) певні переваги і преференції своїм виробникам. Дії України в цій сфері ще недостатньо ефективні. Підтвердженням сказаного є те, що при потужній металургійної промисловості України останнім часом імпортує більше 1 млн. т металу в рік. Це свідчить, з одного боку, про незахищеність українського ринку металопродукції, а з іншого - про скорочення на своїх підприємствах виробництва високотехнологічної металопродукції, наприклад, з легованих, нержавіючих, спеціальних сталей і т.д.
Основні конкуренти листопрокатних підприємств України і Росії в Європі - металургійні комбінати Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Словаччини, а на сході - комбінати Японії, Китаю, Індії, Південної Кореї. При цьому, якщо за основними показниками діяльності, за своєю оснащеності, сортаменту, якістю, ціною вироблюваної продукції В«СеверстальВ», Магнітогорський, Новолипецький комбінати перебувають на однаковому рівні з провідними підприємствами такого ж профілю зазначених технічно розвинених країн, то про металургійні комбінатах України цього сказати не можна. Слід очікувати, що вже в найближчому майбутньому металурги Китаю та Індії в результаті швидких темпів розвитку витіснять іноземну металопродукцію з ринків своїх країн і збільшать свої частки на ринках країн Близького Сходу та Індокитаю. Для продажу українського металу за світовими цінами місця на тих ринках не залишиться, а демпінгувати українські металурги не зможуть, тому що через застарілі технології та обладнання підприємств собівартість їх продукції значно вище, ніж на сучасних виробництвах.
Проведені аналіз і розрахунки дають підстави зробити однозначний висновок про те, що в Росії конкурентні позиції розглянутих підприємств і ГМК в цілому значно краще, ніж в Україні. Головна причина цього полягає в тому, що гірничо-металургійні підприємства України за час екстремально високих цін на металопродукцію в попередні роки стрімко нарощували її обсяги виробництва, не приділяючи належної уваги і не забезпечуючи необхідного фінансування для переоснащення, модернізації та реконструкції виробничих потужностей. Фінансово-промислові групи, які володіють металургійними комбінатами України, не рахували необхідним переоснащу...