Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Гвіздецьке нафтове родовище

Реферат Гвіздецьке нафтове родовище






Промислова нафтогазоносність Родовище Гвізд приурочена до менілітовіх и еоценовіх відкладів Старунського блоку Гвіздецької складки.

У розрізі воротіщенськіх відкладів Родовище Гвізд немає й достатньо потужном и потріманіх піщаніх пластів. Останні залягають у віді Лінз, дуже обмежених по розміру. Скупчення Нафта і газу в них зустрічаються Рідко, мают вторинно характер и НЕ представляються практичного інтересу. Ці відкладі віпробовураліся в свердловина № 30 и 217, однак у них припливи НЕ ОТРИМАНО. p align="justify"> Південно-західніше Родовище Гвізд на площі Старуня ще з 60 років минуло століття Із воротіщенскіх відкладів віроблявся Видобуток озокериту. Одночасно з колодязів, Глибина якіх досягала 60 м, віроблявся. Видобуток нефти в кількості близьким 100 тонн у рік. Такий кустарний Видобуток продовжувався почти до кінця ХЇХ століття. Перша свердловина "Греве-1", глибино 180м булу пробурена в 1885 году, З якої Було стрімать кілька бочок нефти. Надалі на площі Старуня Було пробурено ряд свердловин, у якіх з воротіщенськіх відкладів були Отримані незначні припливи нефти. p align="justify"> Зупинимо нижчих на характерістіці нафтогазоносності менілітовіх, еоценовіх, палеоценовой и верхньокрейдовіх відкладів Гвіздецької складки.

За Даними промислово-геофізічніх ДОСЛІДЖЕНЬ у верхньоменілітовіх відкладах складки Гвізд колектори НЕ віділяються. Чи не віділяються колектори такоже в горізонті інших, зеленувато - сірих аргілітів ніжньоменілітової підсвіті и у відкладах бістріцької світи еоцену. Звітність, відзначіті, что в свердловина № № 130, 201, 204, 207 и 218 при віпробуванні средньоменілітовіх відкладів захоплено фільтром чг перфорацією від 16 до 25 м верхньоменілітовіх відкладів, а в свердловина № № 55-ст, 204, 207, 212, 213, 220 І 221 - від 16 до 40 м. відкладів горизонту інших зеленувато-сірих аргілітів ніжньоменілітової підсвіті. При віпробуванні ніжньоменілітовіх відкладів у свердловіні № 50 захоплено фільтром 20м бістріцькіх відкладів, а в свердловіні № 200 у відкрітому стовбурі 83 м бістріцькіх відкладів. Крім цього, при віпробуванні Вигодський відкладів у свердловіні № 40-Ст охоплено перфорацією 34 м бістріцькіх відкладів.

Середньоменілітові відкладі Старунського блоку Гвіздецької складки віпробуваліся в свердловина № № 45-Ст, 50-Сг, 55-Ст, 70,75, 80, 200, 201, 202, 204, 207, 212, 213 , 218, 220 и 221. Припливи нефти Отримані в свердловина № № 50-Ст, 55-Ст, 80, 200, 201, 203, 204, 207, 212, 218 и 221 (у свердловіні № 80 з інтервалу 1911-1925м ніжньоменілітовіх відкладів отриманий Приплив нефти з дебітом 3 т/добу; после прілучення до них средньоьменілітовіх відкладів дебіт нефти збільшівся до 36 т/добу). Мінімальній Приплив нефти з дебітом 1 т/добу отримай в свердловіні № 218, а максимальна - з дебітом 142 т/добу в свердловіні першовідкрівачці № 55-Ст. Приплив води з наф...


Назад | сторінка 9 з 21 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Кореляція нижньокам'яновугільних відкладів Гондиревского родовища
  • Реферат на тему: Технологія розробки Родовище нефти і газу
  • Реферат на тему: Розвідувальна свердловина глибиною 1400 метрів на площі Кульсари
  • Реферат на тему: Крекінг нефти
  • Реферат на тему: Насосна станція для перекачування нефти