их різновидів раку.
У народній медицині календула у вигляді настою використовується ще з часів середньовіччя при захворюваннях печінки і жовчного міхура, селезінки, шлунка, при каменях у сечовому міхурі. На Поліссі календулу вважали хорошим засобом від безсоння. З цією метою квіти додавали в купелі дітей, клали під голову, давали пити з молоком. З календули на сметані готували мазь для знебарвлення ластовиння. На Гуцульщині напар квіток давали замість чаю золотушним дітям, купали новонароджених, мили голову при болях. У Закарпатті настоянку квіток успішно застосовували для лікування ран і виразок. p align="justify"> У Франції суцвіття календули широко застосовують в народі як антисептичний засіб для промивання ран і виразок, при укусах бджіл і ос, при авітамінозах та істерії.
Російський лікар-фармаколог академік А. П. Нелюбин писав в 1852 р. у своїй В«ФармакографііВ», що календула - це В«цілющий засіб, наділене особливою лікувальною силоюВ». Він зазначав, що в народній медицині календулу використовували В«при хронічній блювоті, болях у передсерді, при скірозних ущільненнях, раку шкіри; злоякісних, венеричних, лишайним і коростявих виразкахВ». p align="justify"> У народній медицині багатьох країн календула відома як потогінний, відхаркувальний, сечогінний засіб. Їй лікують запальні та гнійні процеси в ротовій порожнині і глотці, включаючи пародонтоз, захворювання шкіри (екзему, фурункульоз), мастити, знебарвлюють пігментні плями і ластовиння. Календулу рекомендують також при неврастенії і патологічному клімаксі. У народній медицині Білорусії відвар суцвіть календули вживають при захворюваннях печінки, діатезах у дітей, при маткових кровотечах, для профілактики викидня після травми, при гематурії. У литовській народній медицині календула відома як протираковий засіб. p align="justify"> Література
. Календула - Calendula L. /В«Флора СРСРВ». У 30-ти томах Т. XXVI. /Під редакцією акад. В.Л. Комарова/Видавництво Академії Наук СРСР, 1961. p align="justify">. В«Ботаніко-фармакогностичного словник: Справ. Посібник В»/ К.Ф. Блінова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинський та ін; Під ред. К.Ф. Блінової, Г.П. Яковлєва/М.: Вищ. шк., 1990.
. Дудченко Л.Г., Козьяков А.С., Кривенко В.В. В«Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослиниВ»/К.: Наукова думка, 1989. p align="justify">. Стрижев А. В«В. Календар російської природи В»- 3-е вид., Перераб - М.: Моск. робочий, 1981. - С. 209. br/>