Висловлення прокурором точки зору у справі в цілому не є обов'язковою для суду. Проте, уважне прослуховування промови прокурора, що у справі, будь то його виступ у дебатах або вимовлене в порядку дачі висновку, а також промов усіх інших що у справі осіб, дозволяє суду більш чітко усвідомити позицію кожного учасника, сприйняти їх аргументацію, зіставити різні точки як на фактичну, так і на правову сторону справи, що розглядається і, повною мірою погодившись з вимогами принципів законності, змагальності та інших принципів цивільного процесу, сформувати своє внутрішнє переконання щодо оцінки доказів, кола обставин, встановлених у справі обгрунтованості та правомірності заявлених вимог .
У разі не згоди з винесеним суддею рішенням, у тому числі винесеним прі не повідомлення його про місце і час розгляду справи, поставити питання у вищій судовій інстанції про перегляд прийнятого рішення.
У свою чергу, Кодекс встановлює, що неявка прокурора, сповіщені про місце і час розгляду справи, не є перешкодою до розгляду справи. Це накладає на прокурора відповідальність щодо забезпечення стовідсоткового участі по всіх справах, що вимагає його присутності у процесі. p align="justify"> Тут необхідно привести перелік норм федеральних законів, що вимагають обов'язкової участі прокурора в судовому процесі:
про примусову госпіталізацію особи в психіатричний стаціонар (ст. 34 Закону РФ від 02.07.1992 № 3185-1 В«Про психіатричну допомогу й гарантії прав громадян при її наданніВ», ст. 304 ЦПК); p>
про продовження терміну примусової госпіталізації громадянина, який страждає психічним розладом (ст.304 ЦПК);
про оскарження дій медичних працівників, інших фахівців, працівників соціального забезпечення та освіти, а також лікарських комісій, які ущемляють інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги (ст. 48 Закону РФ В«Про психіатричну допомогу й гарантії прав громадян при її наданні В»);
про позбавлення, відновлення та обмеження батьківських прав (ст. 70, 72 і 73 СК);
про усиновлення дітей та скасування усиновлення дитини (ст. 125 і 140 СК, ст. 273 ЦПК);
про приміщення неповнолітнього, що не підлягає кримінальній відповідальності, у спеціалізоване навчально-виховний заклад закритого типу (ст. 28 Федерального закону від 24.06.1999 № 120-ФЗ В«Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніхВ») ;
про приміщення неповнолітнього в центр тимчасового утримання для неповнолітніх правопорушників органів внутрішніх справ (ст. 31.2 Федерального закону В«Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніхВ»);
про обмеження дієздатності громадянина, про визнання громадянина недієздатним, про обмеження або права самостійно розпоряджатися у віці ві...