убежі.
Ми не чекали посмертної слави,
Ми хотіли зі славою жити.
Чому ж у бинтах кривавих
світлокоса солдатів лежить? ..
Зіна загинула, так і не дізнавшись, що за форсування Дніпра їй було присвоєно звання Героя Радянського Союзу .... Іменем Зінаїди Самсонової названо медичне училище в місті Єгорьєвську, яке вона закінчила. Кращою з добровільних санітарних дружин присвоєно ім'я героїні. За честь називатися В«самсоновцаміВ» боролися багато піонерські загони. p align="justify"> В«Гвардії КатюшаВ» - так називали Катерину Новікову її бійці, так досі називають друзі.
Перший свій бойовий орден вчорашня школярка Катя отримала на далеких підступах до Москви. Ветерани знають, що в той трагічний час рідко хто удостоювався нагороди. p align="justify"> сандружинниця Новікова, яка супроводжувала поранених, зупинила паніку серед бійців, що виникла через загрозу оточення, і повела їх в атаку. Поранені були врятовані. p align="justify"> У книзі своїх спогадів про сорок першому годе В«Зоря перемогиВ» генерал армії Д. Д. Лелюшенка так писав про Катю: В«Багато говорили в ту пору про цю відважної дівчині. Ім'я її стало легендарним в нашій армії, а Каті тоді було неповних вісімнадцять ... В»
У вересні сорок першого в Москві, в Колонному залі Будинку Союзів, проходив молодіжний антифашистський мітинг. У халаті втекла вона з госпітального ліжка на цей мітинг і виступала там разом з Віктором Талаліхін і Рубеном Ібаррурі. p align="justify"> У яскравому своєму нарисі В«КатяВ», вміщеному в сорок другому році в В«ОгонькуВ», про це відважного В«солдатикуВ» із захопленням писав відомий журналіст Євген Петров.
Газета В«ПравдаВ» розповідала про те, як в бою в районі Північного Дінця Катя закидала гранатами танк, вбила фашистського офіцера, очолила контратаку.
Інші газети писали про Катю під такими заголовками: В«Сестра-воїнВ», «³дважна дочка БатьківщиниВ», В«Лейтенант Новікова - ветеран у 20 роківВ».
Закінчила війну сестра-воїн гвардії старшим лейтенантом, командиром стрілецької роти. Невідомо, чи були ще на фронті жінки - ротні командири, але точно відомо, що не багато ротні повернулися додому ...
Катя повернулася. Зранена, але така ж сильна і незламна. p align="justify"> Не хотілося розлучатися з армією - вступила в бронетанкову академію. Незабаром вийшов наказ всіх жінок звідти відрахувати. Перейшла до інституту іноземних мов, закінчила його. У кінці 80-их - підполковник у відставці. Продовжує працювати, хоча частенько, на жаль, доводиться лягати в госпіталь - нагадує про себе війна ...
Скромність Катерини дорівнює її відвазі. Тому, повинно бути, після Перемоги якось залишилося в тіні її ім'я, ...