и з виплати допомоги з безробіття.
Країна-донор має чотири прямих джерела валютних надходжень від експорту робочої сили.
. податки з прибутку фірм-посередників;
. безпосередні перекази емігрантів на батьківщину для підтримки сімей і родичів;
. особисте інвестування мігрантів в економіку своєї батьківщини (привіз на батьківщину сучасних деталей виробництва і предметів тривалого користування, купівля землі, нерухомості, цінних паперів);
. капітали від країн-імпортерів робочої сили, що виділяються в рамках програм, спрямованих на стимулювання економічного зростання країн-експортерів.
Необхідно відзначити, що доходи від експорту робочої сили цілком порівнянні з доходами від товарної торгівлі. Для основних світових експортерів робочої сили грошові перекази емігрантів є досить значним джерелом надходження валюти в країну і складають значну частину платіжного балансу країни, в якому є спеціальна стаття "грошові перекази робітників за кордону". Так, валютні перекази емігрантів становлять у Єгипті, Пакистані, Португалії порядку 12-13% ВВП, а в Лівані - 64% ВВП. У деяких випадках дефіцит торгового балансу країни перетворюється на надлишок платіжного балансу, завдяки валютним надходженням від емігрантів. p align="justify"> Крім того, повертаючись на батьківщину, емігранти, за оцінками фахівців, привозять з собою заощаджень ще на таку ж суму, що вони перевели в країну. Отже, щоб оцінити реальні надходження, загальну суму переказів можна подвоїти. Розрахунки показують, що валютна ефективність експорту робочої сили як мінімум в 5 разів перевищує валютну ефективність товарного експорту. Багато держав, такі як колишня Югославія, Єгипет, Пакистан, Індія та ін створили у себе експортну спеціалізацію з трудових послуг, яка є міцним джерелом валютних доходів. p align="justify"> Останнім часом реемігранти привозять на батьківщину все більше товарів виробничого призначення з метою організації невеликих виробництв у себе на батьківщині. У переважній більшості країн уряди максимально заохочують ввезення реемігрантів засобів виробництва: знижують або скасовують митні мита та інші бар'єри, тим самим, сприяючи розвитку малого підприємництва та збільшення зайнятості всередині країни. Заохочується також і ввезення споживчих товарів, що сприяє насиченню вітчизняного ринку дефіцитними експортними товарами. p align="justify"> Ще одним позитивним моментом для країн-експортерів є те, що після повернення емігрантів на батьківщину вони, нерідко, мають досить високою кваліфікацією і можуть бути організаторами трудового процесу, передавати набуті за кордоном професійні навички іншим. Таким чином, країна отримує як би "збагачені" трудові ресурси. Необхідно лише створити возвращающимся сприятливі економічні та соціальні умови для реалізації їх потенціалу. Таким чином, вигоду від експорту робочої сили отримує не тіл...