ад господарство російських земель. З 74 міст Русі 49 були зруйновані, в 14 з них життя не відновилася, 15 перетворилися на села. Зникли цілі ремісничі спеціальності (стеклоделие, виготовлення емалі та ін), в монгольську армію забиралося до 5% населення країни. 2) татаро-монгольське іго ще більше посилило князівську владу над населенням. У ході татаро-монгольської навали загинула велика частина старших дружинників - бояр. Нова знать, що прийшла на зміну старій, отримувала землі від князя на умові несення служби, була повністю залежна від князя. У свою чергу самі князі затверджувалися на престолі монгольськими ханами, їх права «скаржилися» ханами і від волі населення князі не залежали. Князі перетворилися на «служебників» хана, для яких його воля була законом. Вони були в беззаперечному підпорядкуванні у ханів і, в той же час, користувалися безмежною владою по відношенню до населення. 3) Вплив татар на російську культуру було невелике. Татари не втручалися в життя місцевого населенні, не нав'язували своїх звичаїв, своєї релігії, обмежувалися збиранням данини. Від татар Русь успадкувала грошову систему (саме слово «гроші» походить від татарського «таньга»); систему поштового зв'язку. 4) Нарешті, татаро-монгольське завоювання розділило Русь. Північно-східні землі увійшли до складу Золотої Орди. Там став складатися російський народ, згодом виникло нове, власне російська держава - Московська Русь. Західні землі увійшли до складу Великого князівства Литовського, а пізніше - до складу польсько-литовської держави Речі Посполитої. Там стали формуватися український і білоруський народи. Географічне і політичне відділення Східної Русі від Європи створило між ними стіну взаємного відчуження і нерозуміння, свого роду «залізна завіса». Русь в очах європейців перетворилася на «Татарію».
№ 7. Феодальна роздробленість Русі: причини, сутність, наслідки
Найвищого розквіту Київська Русь досягла в XI в. Починаючи з XII ст. спостерігається її постійний занепад. Можна виділити дві групи причин занепаду Київської Русі - зовнішні і внутрішні. До зовнішніх причин слід віднести, в першу чергу, переміщення торгових шляхів. По-друге, після того, як князь Святослав розбив хозар і зруйнував їхню столицю Ітіль набіги кочівників з Азії відновилися. В результаті набігів кочівників життя в південних російських землях ставала небезпечною. Почалася міграція слов'ян на захід в передгір'ї Карпат і на Північний Схід під захист лісів. Але головну роль в ослабленні Київської Русі зіграли внутрішні причини. Русь вступила в період феодальної роздробленості. Єдина держава перетворювалося на своєрідну федерацію князівств на чолі з великим князем, причому його влада постійно слабшала і була фактично номінальної. Феодальна роздробленість - об'єктивний процес, якого не уникла практично жодна країна, це закономірний етап переходу від ранньофеодальної держави до централізованого, але створеному вже на іншому соціально-економічному фундаменті. Саме в цей час відбувається дозрівання феодальних відносин, посилюється суспільний поділ праці, розвиваються землеробство, міста, ремесла. У раннефеодальном державі влада князя зводилася практично лише до збору данини з залежного населення. Причини переходу до феодальної роздробленості лежать, перш за все, в появі і поширенні феодального землеволодіння. Основою економічної потужності панівного класу стає не данина, а експлуатація феодально-залежного...