ність нерозподіленого прибутку збільшує фінансову стійкість підприємства, свідчить про наявність джерела для подальшого розвитку.
Розподіл чистого прибутку - один з напрямів внутрішньофірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки зростає. Порядок розподілу і використання прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджується керівним органом підприємства. Відповідно до статуту підприємства можуть складати кошториси витрат, які фінансуються з прибутку, або утворювати фонди спеціального призначення: фонди нагромадження (фонд розвитку виробництва або фонд виробничого і науково - технічного розвитку, фонд соціального розвитку) і фонди споживання (фонд матеріального заохочення). p>
1.2 Особливості аналізу та оцінки розподілу прибутку підприємства
Ефективність політики управління прибутком підприємства визначається не тільки результатами її формування, але і характером її розподілу. Розподіл прибутку являє собою процес формування напрямків її майбутнього використання відповідно до цілей і завдань розвитку підприємства. Характер розподілу прибутку визначає багато істотні аспекти діяльності підприємства, роблячи вплив на її результативність. Цей вплив виявляється в різних формах зворотного зв'язку розподілу прибутку з її формуванням в майбутньому періоді. Висока роль характеру розподілу прибутку в діяльності підприємства визначається наступними основними положеннями:
Перша особливість. Розподіл прибутку безпосередньо реалізує головну мету політики управління нею - підвищення рівня добробуту власників підприємства. Воно формує пропорції між поточними виплатами їм доходу на капітал (у формі дивідендів, відсотків і т.п.) і зростанням цих доходів у майбутньому періоді (за рахунок забезпечення зростання вкладеного капіталу). При цьому власники підприємства самостійно формують ці напрямки задоволення своїх потреб у часі.
Друга особливість: розподіл прибутку є основним інструментом впливу на зростання ринкової вартості підприємства. У прямій формі цей вплив проявляється у забезпеченні приросту капіталу в процесі капіталізації частини розподіленого прибутку, а побічно воно забезпечується основними пропорціями цього розподілу.
Третя особливість. Пропорції розподілу прибутку визначають темпи реалізації стратегії розвитку підприємства. Ця стратегія реалізується в процесі інвестиційної діяльності підприємства, обсяги якої визначаються можливостями формування фінансових ресурсів, в першу чергу, за рахунок внутрішніх джерел. А реінвестований в процесі розподілу прибуток є основним з цих внутрішніх джерел.
Четверта особливість. Характер розподілу прибутку є найважливішим індикатором інвестиційної привабливості підприємства. У процесі залучення власного капіталу із зовнішніх джерел рівень виплачуваних підприємством дивідендів (або інших форм інвестиційного доходу) є одним з основних оціночних критеріїв, що визначають результат майбутньої емісії акцій. Крім того, як було показано раніше, зростання рівня дивідендних виплат визначає відповідне зростання вартості акцій на фондовому ринку, формуючи додатковий дохід інвесторів.
П'ята особливість. Розподіл прибутку є однією з дієвих форм впливу на трудову ...