рошей) означає розширення масштабів кредитування, послаблення контролю над приростом кількості грошей в обігу, зниження рівня процентних ставок. Вона супроводжується скороченням податкових ставок, зростанням витрат державного бюджету та ін В якості цілей здійснення цієї грошово-кредитної політики виступають стимулювання ділової активності та економічного зростання, скорочення безробіття.
При проведенні експансіоністської політики ростуть кредити на розвиток виробництва, збільшуються інвестиції та обсяг виробництва, отже, кількість робочих місць. Одночасно ростуть заощадження населення і кредити на споживання, що веде до збільшення попиту на товари та послуги, стимулюють зростання виробництва. [15, с. 31-32]
Нехай економіка зіткнулася з безробіттям і зі зниженням цін. Отже, необхідно збільшити пропозицію грошей.
Для досягнення даної мети застосовують політику дешевих грошей, яка полягає в наступних заходах:
Центральний банк повинен здійснити покупку цінних паперів на відкритому ринку в населення й у комерційних банків.
Необхідно провести зниження облікової ставки.
Потрібно внести зміни до законодавства, пов'язані із зменшенням резервної норми.
В результаті проведених заходів збільшаться надлишкові резерви системи комерційних банків. Так як надлишкові резерви є основою збільшення грошової пропозиції комерційним банкам шляхом кредитування, то можна очікувати, що пропозиція грошей у країні зросте. Збільшення грошової пропозиції понизить процентну ставку, викликаючи зростання інвестицій і збільшення валового національного продукту. Завдання даної політики - зробити кредит дешевим і доступним з тим, щоб збільшити обсяг сукупних витрат і зайнятість. [22]
Залежно від вибору центральним банком проміжної мети розрізняють гнучку, жорстку і еластичну грошово-кредитну політику.
Припустимо, центральний банк обирає фіксацію процентної ставки (гнучка грошово-кредитна політика). Спочатку грошовий ринок перебував у рівновазі в точці Е1. Рівноважна ставка відсотка - i1. Центральний банк прагне утримати її, змінюючи пропозицію грошей. Такому стану відповідатиме горизонтальна крива пропозиції грошей MS, показаний на рисунку А.1.
Припустимо, попит на гроші збільшився. Зростання попиту неминуче призведе до підвищення процентної ставки. Щоб утримати її на рівні i1, центральний банк буде змушений збільшити пропозицію грошей з М1 / Р до М2 / Р. Він може зробити це шляхом купівлі державних цінних паперів на відкритому ринку, в окремих випадках - знижуючи норму обов'язкових резервів. Однак якщо попит на гроші буде зростати і далі, центральному банку доведеться збільшувати пропозицію грошей знову і знову, що неминуче призведе до інфляції. Тому економісти вважають, що фіксація процентної ставки виправдана тільки в короткостроковому періоді, незважаючи на те, що центральному банку легше контролювати ставку відсотка, ніж грошову масу. Єдиним способом уникнути інфляції в довгостроковому періоді є контроль за грошовою масою.
Тепер припустимо, що центральний банк обрав як об'єкта регулювання грошову масу (жорстка грошово-кредитна політика). Оцінивши стан грошового ринку, він фіксує пропозицію грошей на рівні М1 / Р. Тоді крива пропозиції грошей MS матиме вигляд вертикал...
