а інші, а не тільки податкові надходження до бюджету. Це можуть бути доходи від цінних паперів іноземних держав та акціонерних товариств, якими володіє уряд, а також інші надходження, одержувані з «державного капіталу», розміщеного в реальному секторі економіки.
Таким чином, у фіскальної політики держави виявляється і другий компонент - це «лінія витрат». Тут держава прагне регулювати і оптимізувати власні витрати, надавати позитивний вплив на що відбуваються в країні соціально-економічні процеси.
Фіскальна політика сучасної держави є цілеспрямовані заходи держави щодо мобілізації і раціонального використання фінансових ресурсів, необхідних для виконання відповідних функцій, на основі чинного законодавства.
У цивілізованій країні фіскальна політика формується і контролюється парламентом країни з урахуванням, виробленої теоретичної концепції, а реалізується урядом, в першу чергу міністерством економіки і міністерством фінансів.
Нам відомо, що основними завданнями економічної політики держави виступають забезпечення повної зайнятості, придушення інфляції, досягнення рівноваги платіжного балансу, забезпечення сталого і довготривалого економічного зростання. Тому бюджетно-податкова (або фіскальна) політика виявляється як сукупність конкретних заходів уряду по зміні державних витрат, оподаткування і загального стану державного бюджету, які спрямовані на досягнення відповідних завдань соціально-економічного розвитку.
Вектора фіскальної політики сучасної держави безпосередньо залежать від:
1. стану національної економіки і фази промислового циклу;
. прийнятої національної концепції соціально-економічного розвитку країни і сформульованих в ній завдань;
. наявного в уряду, відповідно до чинного законодавства, правового коридору;
. ступеня демократизації країни і рівня розвитку громадянського суспільства.
Найважливішою умовою проведення сучасної фіскальної політики виступає відмова від принципу щорічної збалансованості державного бюджету.
Наявність у фіскальній політиці двох основних компонентів припускає, що у держави з'являється можливість маневрувати як за рахунок зміни порядку оподаткування та залучення інших видів доходів, так і структури державних витрат.
Кожна окремо функція оподаткування і всі функції податків, разом узяті багато що означають. Тому в сучасних умовах податки виступають як активний засіб непрямого державного регулювання національної економіки.
Так, уряд країни ще тільки приступає до розробки проекту бюджету та податкового режиму, оголошує в ЗМІ можливі зміни. Всі податки і збори, як кажуть, ще тільки в майбутньому, а господарюючі суб'єкти, проте, негайно реагують на внесені зміни і декларовані нові параметри оподаткування. Тому що умови оподаткування безпосередньо зачіпають економічні інтереси господарюючих суб'єктів. Зміст податкової політики визначається не тільки рівнем податкового навантаження, переліком податків і зборів, а й досягнутої ступенем збирання податків, характером використовуваних штрафних санкцій, наявністю або відсутністю податкових пільг, преференцій, канікул і т. п.
Оцінюючи потенціал податкової політики, слід звернути увагу на те, що пода...