ра - Путіна» [10].
Вірний дружбі Шредер в одному з інтерв'ю підтвердив характеристику, яку він ще в період керівництва Німеччиною давав російському президентові: «демократ чистої води». Мова про довіру Путіну йшла і в мемуарах Шредера, перші уривки з яких були опубліковані восени 2006 р Крім того, екс-канцлер в ході дебатів про енергетичну співпрацю Німеччини і Росії наполягав на збереженні тісного партнерства, в якому сам він був тепер кровно зацікавлений. Шредеру було присуджено звання члена-кореспондента Російської академії наук за заслуги в європейсько-російських відносинах [33].
У вересні 2004 р було опубліковано спільну заяву В. Путіна і Г. Шредера про розширення співпраці Росії і Німеччини в боротьбі з міжнародним тероризмом. Пізніше, 22 квітня 2005 року, в Нижньому Новгороді був підписаний російсько-німецький договір про співробітництво в боротьбі з організованими злочинними формуваннями, що діють на території Росії та Німеччини. Крім цього обидві країни реалізують кілька спільних великомасштабних проектів по знищенню хімічної зброї, утилізації атомних підводних човнів і фізичний захист ядерних матеріалів [6].
Пришедшая в 2005 р до влади Ангела Меркель ставиться до Росії більш скептично. Вона дала зрозуміти, що поверне головну зовнішньополітичну орієнтацію Німеччини на Сполучені Штати, а до Росії необхідно ставитися більш дистанцированно, хоч і прагматично. Тим не менш, незважаючи на її бажання більше брати до уваги інтереси східноєвропейських країн, вона не стала денонсувати досягнуті в епоху Шредера угоди з Росією [9].
З приходом на посаду федерального канцлера в 2005 р Ангели Меркель особисті стосунки між лідерами пішли на другий план, проте це не знизило інтенсивності контактів на вищому рівні. Зустрічі лідерів двох країн проходять кілька разів на рік, при цьому обговорюються не тільки відносини Росії та Німеччини, а й відбуваються в світі, відбувається обмін думками з питань міжнародних відносин. Всього з 2000 р пройшло більше 40 зустрічей на вищому рівні. Велику роль відіграє робоча група «Політика» Форуму громадянських суспільств Росії та Німеччини «Петербурзький діалог». У її рамках зустрічаються політики, експерти та представники громадськості, які в атмосфері відкритої і вільної дискусії обговорюють нагальні проблеми відносин двох країн. Наприклад, в 2011 р засідання групи «Політика» були присвячені таким питанням, як архітектура європейської безпеки, загроза ісламського радикалізму і зростання ролі Азіатсько-Тихоокеанського регіону в міжнародних відносинах [15].
У 2010 р відбулися переговори Президента Росії Д. А. Медведєва і канцлера Німеччини А.Меркель. В результаті зустрічі було підписано меморандум, який пропонує розглянути можливість створення Комітету Росія-ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки, мета якого буде в координуванні дій Росії і ЄС у врегулюванні військово-політичних конфліктів і бути форумом для обміну думками з питань безпеки та розробки спільних операцій Росії і ЄС. Конфлікт у Придністров'ї, єдиний згаданий в меморандумі, розглядається сторонами як початкове поле для взаємодії. Однак Німеччина висунула Росії вимога в обмін на просування ініціативи президента Д. Медведєва за Договором про європейську безпеку, яке полягає в попередньому виведенні російських військ з Придністров'я, що заважають функціонуванню Договором про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) і довірі в регіоні. Сама ідея створення такого органу підтримується Євросоюзом - голова представництва ЄС в Москві посол Ф. Валенсуела відзначив, що ця пропозиція «могло б серйозно сприяти посиленню консультацій з конфліктів і кризових ситуацій» [20].
Російсько-німецькі економічні зв'язки іноді не без підстав називають мотором двосторонніх відносин в цілому. Дійсно, постійно зростаючі обсяги зовнішньої торгівлі і взаємних інвестицій, масштабні спільні проекти створюють прекрасну основу для розвитку відносин у політичній сфері та інших галузях. Однак справедливо і зворотне: політичні відносини, культурні зв'язки, уявлення громадянських суспільств один про одного впливають на економічні контакти [15].
Голова Східного комітету німецької економіки Екхард Кордес в одному зі своїх виступів на німецько-російському конгресі «Напрями зростання та інновацій до 2020 р» заявив, що у двох країн чималий потенціал у сфері економічного партнерства, який повністю не реалізований [20].
У червні 2000 р було вирішено створити новий орган для координації економічних відносин. За ініціативою В. Путіна і Г. Шредера була заснована Робоча група високого рівня зі стратегічного співробітництва в галузі економіки та фінансів. У 2002 р їй було надано статус постійно діючого органу. До складу робочої групи входять «профільні» заступники міністрів економіки, фінансів, промисловості і науки, закордонних справ. Іншими...