ласть можна виділити приблизний перелік інформації, яку будуть містити таблиці проектованої БД:
· прізвище, ім'я, по батькові клієнта, дата народження, адреса, телефон клієнта;
· назва товару, кількість на складі, вартість одиниці, вартість доставки;
· замовлений товар, кількість, дата замовлення і доставки, сума до оплати.
Функціональний аналіз інформації проектованої БД дозволяє виділити наступні інформаційні об'єкти: Клієнти, Товари.
Відповідно з поняттями реляційної БД відповідатиме таблиця.
Реальні відносини між інформаційними об'єктами є відносини «багато-до-багатьох». Такі відносини безпосередньо не підтримуються реляційними СУБД. Реальні відносини «багато-до-багатьох» розбиваються на відносини «один-до-багатьох» після введення проміжної таблиці Замовлення. Для встановлення зв'язків кожному об'єкту призначається ключове поле.
Важливою вимогою, що пред'являються до таблиць, є нормалізація даних, яка дозволяє мінімізувати повторення даних. Нормалізація - процес, який використовується з метою підвищення ефективності пам'яті, видалення надлишкової інформації, спрощення процесу розробки програми.
На підставі спроектованої інформаційно-логічної моделі можна приступити до безпосереднього створення БД за допомогою СУБД Microsoft Access.
Створення таблиць БД за допомогою Microsoft Access.
Нова БД створюється за допомогою команди «Створити» на вкладці «Файл». При цьому відразу вказується ім'я БД і її розташування. У вікні БД на вкладці Таблиці виконується розробка макетів таблиць.
Для кожного поля таблиці задається тип даних і властивості полів.
Заповнення таблиць вихідними даними відповідно з поставленим завданням і кількісними обмеженнями виконується після формування схеми БД.
Формування схеми БД.
Схема БД формується після закінчення роботи над макетами таблиць за допомогою команди на вкладці «Робота з базами даних»
4.2 Проектування запитів
Постановка задачі та її математична формулювання
Спроектувати запити:
запити на вибірку, що містять умову або умови відбору (з використанням операторів порівняння, логічних операторів, оператора Between, Like) - не менше 5 запитів;
запити з параметрами (з одним та кількома параметрами - не менше 3 запитів;
запити, що містять обчислювані поля;
запити з груповими операціями (використовуючи статистичні функції Sum, Max, Min, Avg, Count) - не менше 5 запитів;
запит з повторюваними записами - 1 запит;
запит записи без підлеглих - 1 запит;
перехресний запит (з використанням Майстра і в режимі Конструктора) - не менше 2 запитів;
запити на зміну (створення нових таблиць, оновлення, додавання, видалення даних) - не менше 3 запитів;
При створенні запитів з пунктів 4.2.1-4.2.8 необхідно описати джерела запиту, поля, властивості запиту.
Розробити в базі даних за варіантом запити в режимі SQL:
запит на вибірку обраних (зазначених самостійно) полів по одній таблиці;
запит по зв'язаних таблицях;
запити з умовами відбору і параметрами;
запити з фразою BETWEEN або IN;
запити з фразою LIKE;
запит з сортуванням;
запити з обчисленнями (без угруповання);
запити з фразою GROUP BY;
запити з фразою HAVING;
запит з підзапитом;
провести модифікацію бази даних - додати поле в таблицю (відповідно до варіанта). Оновити поле відповідними значеннями;
оновити поле відповідними значеннями
розробити перехресний запит;
розробити запит-дію на створення таблиці;
розробити запит на оновлення поля в таблиці;
розробити запит на видалення таблиці;
Опис вхідний і вихідний інформації
«Вартість товару» - дозволяє відобразити інформацію про предмет, вартість яких gt; 50 €. Для цього використовуємо оператор порівняння.
«Сортування клієнтів» - дозволяє сформувати список клієнтів, по заданій умові. В даному випадку виберемо клієнтів чиї прізвища знаходиться в інтервалі від А до Н.
