Теми рефератів
> Реферати > Дипломні проекти > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти Партнери проекту
Реклама
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Концептуальна ситуація і дискурс

Реферат Концептуальна ситуація і дискурс



План роботи

1. Структури представлення знань

2. Ситуація як спосіб представлення знань про світ

3. Ситуація і дискурс


В  1. Структури представлення знань В 

Аналіз робіт представників когнітивної психології Келлера, Толмена, представників гештальт-психології, Ж. Піаже, Косслінга, Тульвингом, Найссера [Neisser, 1961, 1967], Ж Годфруа [Годфруа, 1992], Р. Солсо [Солсо, 1996], Г.А. Гальперіна, О.М. Ждана [Гальперін, Ждан, 1986] і багатьох інших психологів показав, що головною темою, що займала думки вчених протягом багатьох століть, є структура представлення знань.

Для виявлення структур подання знань, врахування взаємозв'язку лінгвістичних і психологічних процесів безсумнівно велика роль сприйняття і пам'яті, без яких неможливо формування когнітивних структур ([Lenneberg, 1971; Bower, 1975; Brown, 1958; Osgood, 1957; Радугин, 1996], Тульвингом, Ллойд і Маргарет Петерсон, Скіннер, Бусфілд). Людина відрізняється від інших організмів тим, що він має здатність до абстрагування. У найбільш загальному вигляді мозок людини можна уявити як складну систему обробки та зберігання інформації. Існувало багато припущень про те, як, в якому вигляді зберігається інформація, але простота і недосконалість таких структур листувалися тому, що до уваги не приймався суб'єкт і можливість неадекватної реакції суб'єкта (суб'єктів) в одній і тій же ситуації.

У сфері когнітивної лінгвістики одним з найцікавіших є питання про структури представлення знань, в якій формі і як зберігається інформація. Мало хто сумнівається в абстрактній сутності мови, однак, сама форма абстракції все ще залишається до кінця нез'ясованою. У найбільш загальному вигляді мозок людини можна уявити як складну систему зберігання та обробки інформації. Структури знань, іменованих фреймами [Філлмор, 1988], а також схемами (Бартлетт, Найссер [Neisser, 1961]), сценаріями [Дейк ван, Кінч, 1988], планами, форматами (Buosfield and Sedgewick) і т. д., представляють собою пакети інформації (збережені в пам'яті або створюються в ній у міру потреби з містяться в пам'яті компонентів), які забезпечують адекватну когнітивну обробку стандартних ситуацій.

Однією з перших і безумовно простих структур представлення семантичних даних високого рівня з'явилися "сценарії" - тобто набір об'єднаних тимчасовими і причинними зв'язками понять вищого рівня, що описує впорядковану в часі послідовність стереотипних подій. Простота таких "сценаріїв" полягала в тому, що до уваги не приймався суб'єктивний фактор, а також можливість неадекватної реакції суб'єкта (суб'єктів) в одній і тій же ситуації.

У лінгвістиці утвердилося більшою мірою поняття "кадру" [Філлмор, 1988]. За Ч.Філлмору, вихідний набір даних будь-якої теорії, призначеної для пояснення семантичної структури природної мови, повинен включати:

1) безліч засвідчених і можливих мовних форм;

2) контексти чи оточення, в яких ці мовні форми реально представлені або можуть бути представлені;

3) безліч інтуїтивних суджень про цих формах, реалізованих у відповідних контекстах.

Структури знань грають істотну роль у функціонуванні природної мови, з їх допомогою встановлюється зв'язність тексту на мікро-і макрорівні, забезпечується висновок необхідних умовиводів, вони "поставляють" контекстні очікування, дозволяють прогнозувати майбутні події на основі раніше зустрічалися подібних за структурою подій [Герасимов, Петров, 1988]. Конкретне мовленнєвий подія розглядається через "призму" різних фреймів. При різноманітті точок зору на можливі способи подання знань ми вважаємо, що найбільш доречною структурою подання знань є діяльнісний (Або динамічний) фрейм, т. к. він базується на діяльності суб'єкта і дає точне уявлення про структуру відносин: "S Г  діяльність Г  O". У структурі фрейму обов'язково (або як правило) представлені такі характеристики, як процесуальність, суб'єкт мовлення (хоча в різних ситуаціях в цьому суб'єкті виділяють різні властивості і характеристики), об'єкт мови або її адресат, мотив або потребу, інтенція або мовленнєвий намір, мета, зміст або предмет мовного спілкування, мовні чи семіотичні засоби. Об'єктом дослідження в психолінгвістиці завжди є сукупність мовних подій або мовних ситуацій. Згідно з ідеями Л.С. Виготського, в основі породження мовлення лежить дія або операція. У семантиці розуміння мовні форми є словами і текстами; контексти включають доступні для докладного описи передумови, перспективи, орієнтації, триваючі види діяльності і т. д., а інтуїтивні судження становлять вихідні дані для розуміння. Необхідно розкрити сутнісні зв'язки між мовними текстами і досягненням повного розуміння цих текстів в їх оточенні [Філлмор, 1988], що можливо тільки на базі ситуаційного підстави дискурсу. Саме ситуація включає і ті аспекти розуміння мовних виразів, які в першу чергу входять у опис мови...


сторінка 1 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Використання фреймів для представлення знань
  • Реферат на тему: Формування мовних знань та навічок на уроках англійської мови в початковій ...
  • Реферат на тему: Класифікація моделей представлення знань
  • Реферат на тему: Представлення знань в інтелектуальних системах
  • Реферат на тему: Представлення і використання знань про об'єкти
  • Реклама
    загрузка...