Теорії походження слов'ян
Введення
Історичний розвиток людства завжди йшло нерівномірно. І це не дивно, адже людина в ті давні часи повністю залежав від природи. Особливості ландшафту, тваринного і рослинного світу, клімату визначали все життя людини: його зовнішній вигляд (формування рас, тип господарства, особливості мови, культурні відмінності, світоглядні основи й швидкість розвитку цивілізації. І що важче, суворіші були життєві умови - то повільніша темпи історичного розвитку. У найбільш сприятливих для людини районах розвивалися локальні цивілізації Древности, які заклали основи - цивілізації Середньовіччя. Саме в цей час - у Середньовіччя і починається історія нашої Вітчизни.
Давня Русь - це витоки державності, культури, ментальності російської людини. Тривають наукові суперечки про те, хто такі слов'яни, звідки пішла Руська земля, яка передісторія держави Російського.
1.Проісхожденіе слов'ян
.1 Перші відомості про слов'ян
Перші письмові свідчення про слов'ян датуються початком I тис. до н. е. Це грецькі, римські, візантійські, арабські джерела. Античні автори Геродот (V ст. До н.е.), Полібій (III-II ст. До н.е.), Страбон (I н.е.) згадують слов'ян під назвою венедів (венетів), антів і склавинів. Перші відомості про політичну історії слов'ян відносять до IV ст. н.е.
Слов'янські народи (росіяни, українці, білоруси, поляки, чехи, словаки, болгари, серби, хорвати та інших.), що населяють сучасну Східній Європі, становили колись етнічну спільність, яку умовно прийнято називати праслов'яни. Близько II тис. До н. е. виділялися із ще більш древньої індоєвропейській спільності. Тому всі слов'янські мови належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Цим пояснюється той факт, що при всій схожості мови та елементів культури, з ним пов'язаних, в іншому між слов'янськими народами є серйозні відмінності, навіть за антропологічним типом. Це стосується не тільки, наприклад, південних і західних слов'ян, але такого роду відмінності є і всередині окремих груп тих чи інших східнослов'янських народів. Не менш істотні відмінності виявляються і в сфері матеріальної культури, оскільки слов'янізовані етноси, що стали складовою частиною тих чи інших слов'янських народів, мали неоднакову матеріальну культуру, риси якої збереглися і у їхніх нащадків. Саме у сфері матеріальної культури, а також такого елемента культури, як музика, є значні відмінності навіть між такими близькородинними народами, як росіяни та українці.
Однак в глибоку давнину існував певний етнос, арена її проживання була, очевидно, велика, всупереч думці деяких дослідників, яким здається, що регіон проживання праслов'ян повинен бути значним і шукають підтвердження цьому. Таке явище вельми зазвичай в історії.
Питання про те, яку територію вважати прабатьківщиною слов'ян, однозначної відповіді в історичної науки не мають. Та коли слов'яни приєдналися до світової міграційному процесу II-VII ст.- «Великому переселенню народів», - вони розселялися за трьома основними напрямками: на південь - на Балканський півострів; на захід - до межиріччя Одеру і Ельби; на схід і північ - по Східно-Європейській рівнині.
Є всі підстави вважати, що ареал розселення праслов'ян, які, як доведено лінгвістами, відділилися від споріднених з ними балтів в середині I тис. до н.е., у часи Геродота, був дуже невеликий. Враховуючи, що ніяких звісток про слов'ян до перших століть н.е. в письмових джерелах немає, а ці джерела, як правило, виходили з районів Північного Причорномор'я, з ареалу розселення праслов'ян доводиться виключити більшу частину території сучасної України, крім її північного заходу.
До теперішнього часу існує історична область Галичина, західна частина якої нині населена поляками, а східна - українцями.
Сама назва області, здається, наводить на думку, що тут колись мешкали галли, тобто кельти, хоча ряд вчених це оспорює. Припускати ж колись наявність кельтів в цьому районі, враховуючи кельтську приналежність бойев, цілком можливо. У такому випадку область найдавнішого розселення слов'ян доводиться шукати на північ від Чехословаччини і Карпатських гір. Однак слов'янської не була і територія нинішньої західної Польщі - від Середньої Вісли, включаючи Помор'я, де мешкали східнонімецькі племена готів, бургундів, вандалів і т.д.
Взагалі, ретроспективний погляд на етнічні зміни в Центральній Європі показує, що і германські племена колись займали якусь досить обмежену територію нинішньої Східної Німеччини та Західної Польщі. Навіть...