Міністерство транспорту Російської Федерації
Федеральне агентство залізничного транспорту
Державна освітня установа
вищої професійної освіти:
Омський державний університет шляхів сполучення
ЕМФ
Кафедра російської та іноземних мов
Реферат
Пряма і непряма мова
(на прикладах з творів І.А. Гончарова)
студента
гр. 49Б Массон Г.П.
Науковий керівник:
доцент кафедри Рія
Греку Р.А.
Омськ 2011
Зміст
Введення
.Прямая і непряма мова
.Прямая і непряма мова у творі Гончарова І.А. «Обломов»
Висновок
Список літератури
Введення
Залежно від лексико-синтаксичних засобів і способів передачі чужої мови розрізняються пряма мова і непряма мова.
З погляду лексичної пряма мова, як правило, являє собою дослівну передачу чужого висловлювання, тоді як в непрямій мові, зазвичай відтворюючої тільки зміст чужого висловлювання, справжні слова і вирази говорить особи зазнають ті чи інші зміни.
З погляду синтаксичної пряма мова являє собою самостійне пропозицію (або ряд пропозицій), пов'язане з авторськими словами тільки за змістом та інтонаційно, а непряма мова утворює придаткову частина у складі складнопідрядного речення, в якому роль головної частини грають авторські слова. Це синтаксичне відмінність є основною ознакою відмежування непрямої мови від прямої. Що ж стосується лексичного відмінності, то воно менш обов'язково.
1. Пряма і непряма мова
При розмові ми часто передаємо співрозмовникові висловлювання інших людей, тобто не свою промову, а чужу. Чужа мова звичайно передається двома способами: прямої і непрямої промовою.
Пряма мова? це один із способів передачі чужої мови, при якому говорить (пише) повністю зберігає її лексико-семантичні особливості, що не пристосовуючи їх до своєї мови. Тим самим чужа мова і мова говорить чітко розмежовуються: Він раптом зупинився, простягнув руку вперед і промовив: Ось куди ми йдемо (І.Тургенєв). Пряма мова завжди представлена ??промовистою (пишуть) як точно, дослівно передана чужа мова. Особливості структури речень з прямою мовою? авторські слова і пряма мова.
Авторські слова? це конструкція з дієсловом мовлення (сказати, проговорити, промовити, запитати, відповісти і т. п.), до якого безпосередньо відноситься пряма мова. Вводять слова (авторські) можуть характеризувати поведінку персонажа під час промови, його міміку, позу, етапи перебігу промови, наприклад: Взяти їх! Raquo; ? гаркнув старий, тупнувши в землю ногою (М. Горький).
Пряма мова з точки зору структури являє собою пропозиції прості і складні, односкладні і двоскладні, повні і неповні. Звернення, форма наказового способу, вигуки, емоційно-експресивні частки, особисті займенники і дієслівні форми від першої особи? характерні особливості прямої мови.
Функції прямої мови? служити засобом мовної характеристики персонажа, відображати зовнішню дійсність.
Система розділових знаків при прямій мові:
А: П . П,? а,? п А: П? (!) П,? а. ? П . Laquo; П raquo ;,? а. П,? а. ? П? (!) Raquo; П? (!) Raquo; ? а. П? (!)? а. ? П . Laquo; П? (!)? а. ? П? (!) Raquo;
Пряма мова, що представляє собою розмову двох або декількох осіб, називається діалогом. Слова кожної особи, що бере участь у розмові, називаються репліками. Слова автора можуть супроводжувати репліку або відсутнім. Якщо репліки діалогу даються кожна з нового абзацу, то вони не полягають в лапки, перед ними ставиться тире, але якщо репліки діалогу написані в рядок і не вказано, кому вони належать, то кожна з них полягає в лапки і відокремляться від сусідньої тире.
- Чи неправда, красивий захід?
Чудовий!
Вам теж подобається?
Так.
Пропозиції з непрямою мовою служать для передачі чужої мови від особи мовця, а не від того, хто її насправді сказав. Пропозиції з непрямою мовою передають тільки зміст чужої мови, але не можуть передати всі особливості її форми і інтонації. Це складні речення, що складаються з двох частин (слів автора, що представляють головна пропозиція...
