, і непрямої мови, оформленої як підрядне речення): Пугачов сказав, що Гриньов міцно перед ним винен. Капітан наказав, щоб шлюпки спустили на воду.
Питання, переданий в непрямій мові, називають непрямим. Слова автора зазвичай передують непрямої мови і відділяються від неї коми. Крім прямої і непрямої мови, чужа мова може бути оформлена як цитата. Цитата? дослівна витяг з якого-небудь усного або письмового висловлювання, що приводиться для підтвердження або роз'яснення своєї думки. Цитати, як правило, супроводжуються вказівками на їх джерело. Цитати полягають в лапки або виділяються шрифтом. Цитати можуть являти собою пряму мову, супроводжувану словами автора. При цьому розділові знаки ставляться так само, як і в пропозиціях з прямою мовою: Мова народу,? писав В.І. Даль,? безперечно найголовніший джерело або рудник наш, скарбниця нашої мови raquo ;. Якщо цитата являє собою частину пропозиції, то вона виділяється лапками і пишеться з малої літери: В.Г. Бєлінського вражало різноманітність картин, образів і почуттів в поемі Мцирі raquo ;. Якщо пропозиція-цитата наводиться не повністю, то на місці пропущених слів ставиться три крапки: Чехов справедливо вважав: ... для інтелігентної людини погано говорити мало б вважатися таким же непристойним, як не вміти читати і писати ... Якщо цитується віршований твір або його частину з дотриманням віршованого рядка, то лапки не ставляться, наприклад: Вірш М. Цвєтаєвої починається так:
Поет? здалеку заводить мову.
Поета? далеко заводить мову.
Чужа мова може бути передана простим пропозицією, при цьому часто вказується лише тема мови. Зміст чужої мови передається доповненням, вираженим іменником у місцевому відмінку, невизначеною формою дієслова з прямим додатком: Я почав розпитувати про спосіб життя на водах і про примітних особах (М. Лермонтов). Я був тут; зайшла розмова про коней, і Печорін почав розхвалювати кінь Казбича (М. Лермонтов).
Чужа мова може передаватися простим пропозицією з вступними словами (пропозиціями). У цьому випадку зміст чужої мови відображено в самому реченні, а вступні слова замінюють слова автора: Плотва брала, як кажуть рибалки, мало не голий гачок. (Ю. Нагібін).
При заміні прямої мови непрямою спілки та союзні слова вживаються в залежності від того, яким за метою висловлювання є пропозиції прямої мови: союз що вживається при заміні розповідного речення, союз щоб - при заміні спонукальний пропозиції, союз-частинка чи - при заміні питального речення. Якщо в питальних речень прямої мови було питальне слово, то для зв'язку підрядного речення непрямої мови зі словами автора використовується це слово. Опускаються при передачі прямої мови за допомогою непрямої емоційно-експресивні слова і вирази недоречні при передачі основного змісту висловлювання або такі, які не можна передати за допомогою непрямої мови, використання яких пов'язано з безпосереднім контактом учасників комунікативного акту (наприклад звернення). Заявляється чи особа, про яку повідомляється у формі непрямої мови, учасникам діалогу чи ні.
2. Пряма і непряма мова у творі Гончарова І.А. «Обломов»
. Сам господар, однак, дивився на оздоблення свого кабінету так холодно і неуважно, як ніби питав очима: Хто сюди натягніть і наставив все це? Raquo;
.- Що ж це я справді?- Сказав він уголос з досадою.- Треба совість знати: пора за справу! Дай тільки волю собі, так і ...
.- Захар!- Закричав він.
.- Кликав? Навіщо ж це я кликав - не пам'ятаю!- Відповідав він потягуючись.- Піди поки до себе, а я згадаю.
.- Який лист? Я ніякого листа не бачив, - сказав Захар.
. Захар пішов до себе, але тільки він уперся було руками про лежанку, щоб стрибнути на неї, як знову почулася поспішна крик: Захар, Захар! Raquo;
.- Усі втрачаєте!- Зауважив він, відчиняючи двері у вітальню, щоб подивитися, чи немає там.
.- Чим же я винен, що клопи на світі є?- Сказав він з наївним подивом.- Хіба я їх вигадав?
.- Е! які витівки - баб! Іди собі, - говорив Ілля Ілліч.
.- Нехай дають знати!- Сказав рішуче Обломов.- Ми й самі переїдемо, як потепліше буде, тижні через три.
.- Куди тижнів через три! Керуючий каже, що через два тижні робочі прийдуть: ламати всі будуть ... З'їжджайте, каже, завтра або післязавтра ...
.- Стривайте, - утримував Обломов, - я було хотів поговорити з вами про справи.
.- Так, особливо для мене, - сказав Обломов, - я так мало читаю ...
. А лист старости, а квартира? - Раптом згадав він і замислився.
