ЗМІСТ
Введення
. Загальний розділ
.1 Коротка характеристика проектованого об'єкта
. Розрахунково-технічний розділ
.1 Розрахунок електричних навантажень
.2 Вибір схеми електропостачання та напруги
.3 Розрахунок і вибір потужності трансформаторів
.4 Розрахунок струмів короткого замикання
.5 Вибір електрообладнання
.6 Релейний захист силового трансформатора
.7 Автоматика електропостачання
.8 Розрахунок захисного заземлення
.9 Перенапруги й грозозахист
. Економічний розділ
.1 Визначення чисельності обслуговуючого персоналу і фонду заробітної плати
.2 Розрахунок потреби експлуатаційного запасу електроустаткування
.3 Розрахунок собівартості 1 кВт · год споживаної електроенергії
. Охорона праці
.1 Дія електричного струму на організм людини
.2 Протипожежна безпека
.3 Охорона навколишнього середовища
. Спеціальний розділ
5.1 Грозозахист ліній електропередачі
.2 Грозозахист станцій та підстанцій
Висновок
Список літератури
ВСТУП
У паливно-енергетичному і сировинному комплексі країни, провідна роль належить нафтової і газової промисловості. Останнім часом значно збільшилися обсяги і темпи видобутку нафти, за рахунок залучення іноземних інвестицій. Розробка шельфу Каспійського моря дозволить до 2010 року добувати 60-65 млн. Тонн нафти, що потребують створення ефективних і надійних систем електропостачання (СЕС).
Вихід економіки Республіки Казахстан на міжнародний ринок, зміни у відносинах між постачальником електроенергії і споживачами, споживання електроенергії спільними підприємствами і зарубіжними фірмами пред'являє жорсткі вимоги до якості електропостачання та якістю електроенергії. Цим і викликаний підвищений інтерес до проблемі надійності систем електропостачання.
Електроенергетика є інтегральною частиною світового енергетичного господарства. Її стан та перспективи в чому визначаються станом та перспективами розвитку всієї світової енергетики та її ресурсної забезпеченості.
Електроенергетика в Прикаспії починалася з нуля. До Жовтневої революції 1917 р у м Атирау (м Гур'єв) не було жодного джерела електропостачання.
Перший дизельний з електроагрегатах потужністю всього в десять кіловат з'явився в Атирау в 1922 р Він обслуговував відкрився в місті кінотеатр.
Єдиною електростанцією на території Атирауської (колишньої Гур'євською) області до Жовтневої революції була Доссорская дизельна станція, де були встановлені два двигуни по 200 кінських сил. Вона-то і була «енергетичної» базою області в перші роки радянської влади. Громадянська війна, інтервенція, розруха на транспорті та на виробництві не давали можливості для розвитку енергетики. Це стримувало видобуток нафти, тоді як колишній Союз гостро потребував паливі. У той час заводи не виробляли енергетичного обладнання. Питання електрифікації нафтових промислів Емби вирішувалися за рахунок застарілого імпортного обладнання. Так, на нафтопромислі Макат, на 42 ділянці була створена перша електростанція потужністю 80 л. с. з генератором постійного струму.
Розвиток енергетики краю почалося одночасно з реконструкцією всієї нафтової промисловості в роки перших п'ятирічок.
У червні 1926 в Макаті була пущена електростанція потужністю 220 л. с. з генератором змінного струму напругою 2000 вольт.
У 1927 р тут була введена нова дизельна електростанція, що складалася з чотирьох генераторів англійської фірми «Рустон Горнсбі» загальною потужністю 1050 л. с. У той час ця станція була найпотужнішою. Одночасно з будівництвом Макатской була розширена Доссорская ДЕС шляхом установки двох дизелів загальною потужністю 700 к.с. Ці електростанції дозволили електрифікувати нафтовидобуток на основних нафтових промислах Емби - в Доссор, Макаті - і висвітлити житла нафтовиків. У міру відкриття нових родовищ нафти вироблялося будівництво електростанції на нових нафтопромислах. Були побудовані дизельні електростанції в Сагиз, Байчунас, іскін, Комсомольську, Кошкаров, Косчагиле, Каратон, Індер і Гур'єві. Загальна потужність цих електростанцій склала 15 тис. КВт. Всі вони працювали окремо, обслуговуючи лише той промисел, на якому знаходилися. Це було велике і складне енергогосподарство, яке підпорядковувалося керівникам нафтопромислів, хоча в Атирау тоді вже (з 1941 по 1944 рр.) Існувала контора «Електрострум», яка була організована наказом Народного Комісара «нафтопрому» № 239 від 20 травня 1941 в Атирау і перебувала у складі «Казнефтекомбіната» Наркомнефті СРСР. На неї покладалися виробництво і передача електроенергії і збут її...