РЕФЕРАТ
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Актуальність теми дослідження
Корупція - серйозна проблема, з якою зіткнулася не тільки РФ, але і багато інших країн. За рівнем корупції Росія знаходиться на 154-му місці з 178 країн. Такі дані наведені міжнародною організацією Transparency International за 2010 рік. Поруч з нами знаходяться найбільш відсталі країни Африки (Конго, Гвінея-Бісау), а також Папуа - Нова Гвінея і Таджикистан. Transparency International визнала Росію найбільш корумпованою країною серед провідних країн світу, що входять в «Велику двадцятку».
Варто відзначити, що в Росії корупція має широкий масштаб, незважаючи на проведену боротьбу з нею. Так, вона проникла практично в усі галузі діяльності, у тому числі сферу охорони здоров'я, освіти та правоохоронних органів.
Більше того, середній розмір хабара постійно зростає (за даними глави МВС він наблизився до цифри рівний 145000 рублів). Хоча колишній міністр фінансів А. Кудріна стверджує, що реальні цифри по корупції в кілька разів нижче оголошених, а от глава антикорупційного комітету оцінив загальний обсяг корупції і хабарів по всій країні в 300 млрд доларів. Саме в такому розмірі наноситься шкоди бюджету Росії щорічно. Аналізуючи статистичні дані МВС РФ, можна розділити загальний обсяг корупції на дві частини: хабарі чиновникам, складові 20 відсотків, і низову корупцію, представлену лікарями, вчителями, інспекторами ДАІ і т.д, на яку припадає 80 відсотків хабарів.
Збиток, нанесений хабарництвом, полягає не тільки в матеріальних втратах країни, а й гальмує розвиток бізнесу, формування правової держави, провокує соціальну напругу в суспільстві, недовіра до влади. Дані негативні наслідки корупції можуть привести до катастрофічних результатів - революціям і бунтів.
Боротьба з корупцією є пріоритетом внутрішньої політики держави і має деякі позитивні результати, про що свідчать кримінальні справи, в яких доведена вина і призначено відповідне покарання особам, що беруть участь в незаконних процесах, пов'язаних з хабарництвом і корупцією. Однак вельми висока латентність за даними категоріям злочинів, що в свою чергу породжує безкарність корупціонерів і хабарників.
Об'єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, що складаються у зв'язку з існуванням корупції.
Метою роботи є вивчення причин корупції, пошук основних заходів по боротьбі з корупцією.
Завдання дослідження:
простежити і проаналізувати історію існування корупції;
виявити форми, ознаки корупції;
визначити причини існування корупції;
вивчити заходи по боротьбі з корупцією.
Історія існування корупції в Росії
Корупція в Росії має свої давні джерела й особливості. Історично вона розрізнялася по тому, чи відбувалося отримання неправомірних переваг за здійснення законних дій («хабарництво») або незаконних дій («здирства»).
Витоки корупції зародилися ще в Стародавній Русі. Так, хабарництво прирівнювалося до пияцтва та чаклунства, що каралося стратою.
Нашестя монголо-татар призвело до того, що російські князі повинні були рахуватися з думкою золотоординських ханів. Від їх розташування залежало, чи отримає російський князь ярлик на княжіння своє чи ні. Для цього князі обдаровували подарунками і грошима ханів. Таким чином, виникла ситуація, при якій для отримання владних повноважень необхідно було платити, що негативно позначалося на менталітеті еліти російської держави. Такі обставини стали сприймати як норму, а незабаром це перетворилася на обов'язкове правило, і сприймалося вже не як вид хабара, а як прояв знака поваги.
У XIV Державні чиновники жили за рахунок годувань, т. е. на підношення від тих, хто був зацікавлений у їх діяльності, оскільки князь посилав своїх представників у провінцію без грошової винагороди, але наділивши величезними повноваженнями. Зібравши мзду, намісники поверталися до столиці, де надлишки накопичених коштів у них вилучали на користь скарбниці. Так формувалася кругова порука столичних і провінційних хабарників.
До XV століття корупція в Росії набула характеру системи. Сприймалося як норма виконання чиновником за підношення своїх обов'язків в рамках закону (хабарництво). Підкуп чиновника для вчинення чогось незаконного, що було можливо завдяки його посади, називали хабарництвом. З хабарництвом намагалися боротися. Перший закон про покарання суддів за хабар можна знайти в Судебник 1497
...