Російська культура XVII-XVIII століть
У XVII ст. в історії Росії завершується період Середньовіччя. Передові країни Європи вступили вже на шлях буржуазного розвитку, а Росія продовжувала залишатися феодальною країною, хоча вже з'явилися зачатки промисловості - перші мануфактури. Утвердилася нова царствующая династія Романових. У Росії склалася станово-представницька монархія.
Початок нового періоду в російській історії було і новим етапом в історії російської культури. У XVII ст. російська культура зберегла всі характерні риси феодальної культури Середньовіччя, але намічаються і нові елементи. Це була культура перехідного часу, нові тенденції чітко окреслилися лише до кінця століття.
Починається формування російської нації. Узагальнюються народні традиції, посилюється взаємозв'язок місцевих звичаїв. Поступово відбувається взаємопроникнення різних діалектів, складається єдиний російську мову.
XVIII в. характеризується на Русі пізнім феодалізмом. Робляться спроби подолати відставання Росії від країн Західної Європи, відбуваються суттєві зміни в усіх сферах життя. Їх початок пов'язаний c ^ peфopмамі Петра/(1672-1725). У Росії затверджується самодержавна влада - абсолютна монархія.
У XVIII ст. розвиваються зовнішні економічні та культурні зв'язки Росії з західними країнами, що сприяють входженню її у світовий історико-культурний процес. У другій половині XVIII ст. в надрах феодальної економіки формується капіталістичний уклад.
До кінця XVIII в. завершується процес формування російської нації на базі вже сформованою російської народності з високим рівнем культури і почуттям національної єдності.
Основним змістом історико-культурного процесу в цей-період були формування і розвиток національної російської культури. З'являються нові сфери культури - наука, художня література, світський живопис, загальнодоступний театр та ін.
. Культура Росії на порозі Нового часу
Культурно-історичний процес цього періоду характеризується започаткованим руйнуванням середньовічного релігійного світогляду. Падає духовний авторитет церкви, що призводить до зростання демократичних традицій. Відбувається так зване обмірщеніе культури, т. Е. Її відхід від церковних традицій і надання їй світського, цивільного характеру (секулярізація1).
Освіта і друкарство
Цей процес позначився на розвитку освіти і друкарства. Зростанню грамотності сприяла поява навчальних посібників - рукописних і друкованих. У 1634 р був виданий перший «Буквар» Василя Бурцева, в 1648 р вийшла «Граматика» М. Смотрицького, а в 1687 р - «лічені зручне» - таблиця множення. Широке поширення отримали і рукописні азбуковнікі2, прописи і посібники з арифметики.
Поширення грамотності сприяло зростанню попиту на книги. У XVII ст. Друкарський двір в Москві видав 483 книги, в основному релігійного характеру.
Продовжували виходити і рукописні книги. Видавалися і перекладні книги, які з 70-х рр. XVII ст. переводилися в Посольському наказі. Це були твори як на релігійні, так і на світські теми.
Навчання грамоті велося «майстрами з осіб духовного звання», навчали дітей починаючи з шести років. Після засвоєння букваря переходили до заучування церковних книг - часослова і псалтирі. Діти знаті вчилися в сім'ях, вчителями часто були іноземці. Багато навчали своїх дітей іноземним мовам, латині.
Стали влаштовуватися школи, в основному при монастирях. У 1680 р в Москві при друкованому дворі на Микільській вулиці було відкрито училище з двома класами: в одному вивчали слов'янські мови, в іншому - грецький. Спочатку в училищі викладали 30 вчителів, а через п'ять років - вже більше 200. У 1687 р в Москві була відкрита перша вища школа - Слов'яно-греко-латинська Академія, де поряд з грецькою і латинською мовами викладали ряд богословських і світських дисциплін. В Академію перевели старших учнів з училища при друкованому дворі, яке стало підготовчим відділенням Академії. Закінчили Академію отримували службові чини.
Література
У літературі XVII ст. також відбувалося обмірщеніе, з'являється реалістична побутова та історична повість, де поступово втрачаються церковні елементи. Героями стають не святі, а звичайні люди, описуються реальні події, наприклад, історичні повісті про завоювання Сибіру Єрмаком, про Азовське облоговому сидінні козаків та ін.
Багато творів оповідали про «смутний час»: «Сказання» Авр...
