Введення
Захворювання щитовидної залози мають широку поширеність в популяції і значну питому вагу в структурі загальної захворюваності. Так за даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я, загальне число хворих зі змінами в щитовидній залозі перевищує 200000000 і продовжує неухильно зростати. Зростання захворюваності тиреоїдною патологією пов'язаний з геобіохіміческімі факторами, особливо з дефіцитом йоду, забрудненням навколишнього середовища радіоактивними речовинами і хімічними канцерогенами, прискоренням ритму життя і збільшенням числа стресових ситуацій (А. В. Вілков, 1998; А. П. Калінін і співавт., 2004 ; І. Н. Піксін, 2002; Michael T. Stang and etc., 2012). Згідно з дослідженнями В. В. Фадєєва (2005), вся територія Російської Федерації віднесена до регіонів переважно легкого і помірного йодного дефіциту. Особливої ??уваги заслуговує позитивна кореляція між техногенними, екологічними катастрофами і збільшенням кількості хворих із захворюваннями щитовидної залози, наприклад, різке зростання тиреоїдної патології зафіксований після аварії на Чорнобильській АЕС.
Дані офіційної статистики Республіки Мордовія підтверджують загальносвітову тенденцію до зростання захворюваності хворобами щитовидної залози. Результати гідрогеологічних досліджень говорять про наявність струмогенних факторів у західних районах РМ. Високий рівень розвитку промисловості в республіці піддає населення впливу хімічних струмогенних факторів, особливо солей важких металів і окису вуглецю. Забруднення навколишнього середовища ізотопами цезію та стронцію наголошується в 28 населених пунктах республіки (І. І. Клюєв, 1984; І. Н. Піксін, 2002).
Провідні місце в симптоматиці тиреоїдної патології відводиться «зобу» - мабуть і/або Пальпована збільшенню щитовидної залози. Пацієнти з зобом можуть довгий час не звертатися до лікаря, так як часто, на початкових етапах, зоб протікає практично безсимптомно. У міру збільшення своїх розмірів щитовидна залоза стає помітною і починає тиснути на сусідні органи (трахею, стравохід, кровоносні судини і нерви), що призводить до механічного здавлення, а саме компрессионному синдрому, який згодом значно збільшує ризик розвитку ускладнень основного захворювання, ускладнює техніку оперативного втручання і знижує якість життя хворих. Компресійний синдром може проявлятися у вигляді: дисфагії; здавлення трахеї, асоційованого кашлю і стридора, трахеомаляции і асфіксії; синдрому верхньої порожнистої вени; синдрому Ортнера; синдрому Бернара-Горнера; компресії діафрагмального нерва; легенево-серцевої недостатності; церебральної ішемії; синус-тромбозу; набряку мозку; хилоторакса; венозного тромбозу; портальної гіпертензії; варикозного розширення вен стравоходу і кровотечі з них; деяких інших розладів.
1.Современний стан проблеми захворювань щитовидної залози
Захворювання щитовидної залози у ці час за своєю поширеністю займають перше місце в структурі ендокринної патології і на їх частку припадає більша частина звернень до ендокринолога. Останні десятиліття ознаменувалися широким впровадженням у клінічну практику сучасних інструментальних і лабораторних методів, що дозволяють виявити вельми незначні зміни структури і функції щитовидної залози. Істотно розширено уявлення про етіологію і патогенез більшості захворювань щитовидної залози. Було конкретизовано і об'єктивізованих саме поняття «зоб». Діагностика зоба стала базуватися на визначенні обсягу щитовидної залози методом ультразвукових досліджень. У результаті в справжні час тіреоідологов і епідеміологією створена потужна фундаментальна база, що вимагає клінічної інтерпретації (Г. А. Мельниченко, +2009; В. В. Фадєєв, 2005).
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, патологією щитовидної залози страждають більше 200 млн. чоловік. Тільки за останні 5 років абсолютний приріст числа знову виявлених захворювань в економічно розвинених країнах склав 51,8% серед жінок і 16,7% серед чоловіків. Повсюдно збільшується число хворих не тільки з доброякісними вузловими утвореннями, а й із злоякісними пухлинами. З безлічі чинників швидкого зростання захворюваності в першу чергу слід відзначити несприятливу екологічну ситуацію - після аварії на Чорнобильській атомній станції, що призвела до масового ураження багатомільйонного населення, і забрудненню радіоактивними ізотопами ряду територій. Другою важливою причиною є дефіцит йоду в навколишньому середовищі, зараз в Росії практично відсутні регіони, де профілактика йодної недостатності була б на належному рівні (Л. І. Браверманн, 2000; А. П. Калінін і співавт., 2004; І. Н. Піксін, +2002, Н. А. Петрунина, Л. В. Трухіна, +2011; А. В. Шидловський і співавт., 2007, А. А. ФЕДАН і співавт., 2007).
Незважаючи на широку поширеність захворювань щитовидної з...