Літопис - історико-літературний твір у Кіївській Русі, пізніше в Україні, России та Білорусі, в якому оповідь велася за рокамі. Назва походити від структурованих Літопису, де статьи починаєм Зі слів "в літо". Літопісі - Важливі пам'ятки літератури, Цінні джерела для Дослідження слов'янської истории з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про Походження східніх слов'ян, Зародження у них ДЕРЖАВНОЇ власти, про Політичні, економічні та культурні взаєміні между собою та з іншімі народами, тощо. Велике значення літопісі мают для Вивчення истории украинского літературної мови. Мова більшості літопісів книжна, близьким до церковнослов'янської.
Особливе Значення среди літопісів 2-ї ПОЛОВИНИ XVII - качану XVIII століття мают Історичні твори, прісвячені Козацька війнам. Звідсі їх умовна назва - "Козацькі", "козацько-старшінські" літопісі, хоч від літопісів у традіційному розумінні смороду однозначно відрізняються.
До наших днів дійшлі три найвізначніші Козацькі літопісі - Самовидця (про події 1648 - 1702 років, вірогідній автор - Роман Ракушка-Романовський), Грабянки (1710, про події від Виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).
У усіх ціх літопісах НЕ позбав докладно розповідається про Визвольний войну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична и культурна характеристика країни, факти з історії России, Польщі, Угорщини, Швеции, Молдова, Туреччина та других держав. p> Джерелами козацьких літопісів були Давні Українські літопісі, Власні спостереження, спогади сучасніків, документальні матеріали (урядові Офіційні и Приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземніх історіків, народні легенди, перекази ТОЩО.
У 30-х pp. XVIII ст. Невідомий автор Склаві "Короткий описание Малоросії" (рос. мовою) про події від Київської Русі до Скасування гетьманства в 1734 году.
У 1765 году Петро Сімоновській скомпонував "Короткий опис про Козацька народР‚" з Описом подій від найдавнішіх часів до 1751 року.
Автором "Літописця або опис короткий знатнР‚йшіх дР‚йств і випадків "про події в Україні з 1506 по 1737 рік БУВ, імовірно, Яків Лизогуб. ​​p> У 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський Склаві "Зібрання історичне" з Описом подій в Україні у XIV - XVI столітті.
Літопісно-Історичні праці про Україну писали такоже зарубіжні автори - Гійом Боплан, К. Гаммердерфер, Йоган Енгель, С. Зарульській, О. Рігельман та Другие. p> Самовидець Вперше БУВ Надруковано О. Бодянськім 1846 року в Москве. До надрукування літопис Самовидця БУВ відомій в рукописах багатая історікам Першої третіні XIX ст. - Д.М. Бантиш-Каменський, М.А. Маркевичу, М.О. Максимовичу та ін. p> раптом цею літопис, за повнішім и Ближче до орігіналу списком, бачила у 1878р. Київська Тимчасова комісія для розбору давніх АКТІВ. p> Літопис Самовидця, як джерело для Вивчення истории України и пам `ятка історіографії та літератури, є одним з найцікавішіх, де вісвітлюється історія бурхлівої доби XVII ст.
Літопис прітягнув уваг багатьох історіків. Дослідження цієї пам `ятки Почалося з того годині, коли відомій історик Орест Іванович Левицький (1849-1922рр.), При іншому віданні Літопису Самовидця 1878 р., Додати до нього свою розвідку.
Орест Левицький, порівнявші багатая Списків цього Літопису, прийшов до висновка, что початковий оригінальний его текст піддався великим змінам и ДОПОВНЕННЯ з різніх джерел пізнішімі переписувача XVIII ст. У ціх пізнішіх списках помічені такоже свавільні СКОРОЧЕННЯ. У найчістішому вігляді оказался найдавнішій и найорігінальнішій, что Найкраще зберігся з шести відоміх Списків. ВІН належане на качану XVIII ст. одному з представніків козацької старшини - Іскріцькому. После короткого вступу в ньом вісвітлюються події від 1648 до 1702 р. Цею список зберігся в орігіналі, а не в пізнішій перепісці и є найповнішім.
Слід такоже відзначіті, что у XIX ст. літопис Самовидця широко вікорістовувалі почти ВСІ Українські історики, что досліджувалі Надзвичайно багатая на події нас немає Другої половини XVII ст. Це зумовленості значний мірою тім, что в першій половіні XIX ст. галі не були опубліковані достовірніші за літопісі Історичні документи. До того ж літопісі давали Суцільний виклад подій про Україну. p> После того, як 1846 року літопис Самовидця БУВ опублікованій, про нього з `явилися окремі Дослідження, а Історичні праці містілі посилання на агентство це джерело.
Літопис Самовидця дійшов до нас без имени автора и місця его написання. Чі ці дані загублені пізнішімі переписувача, чі автор волів Приховати свое Прізвище, це питання розв `язати Важко. Довгий годину в історичній літературі точілася полеміка про ті, хто ж БУВ автором Літопису Самовидця? Ця Суперечка булу НЕ безпредметною. Від розв `язання питання про авторство Літопису залежався ряд других вопросам з історії XVII ст., зачепленіх у Літопису, зок...