В«Склад витрат, що включаються до собівартості продукції відповідно до чинного законодавством у РФ, їх економічний зміст В»
В
План роботи.
1. Введення.
2. Основна частина.
3. Висновок.
В
Введення
При формуванні витрат по звичайних видах діяльності організації починаючи з 2000 року керуються Положенням по бухгалтерського обліку В«Витрати організаціїВ» ПБУ 10/99, затвердженим наказом Мінфіну Росії від 06.05.1999 № 33н (далі ПБО 10/99), а при обчисленні фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку, - Положенням про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку, затвердженим постановою Уряду РФ від 05.08.1992 № 552, в редакції постанов Уряду РФ від 26.06.1995 № 627, 01.07.1995 № 661, 20.11.1995 № 1133, 14.10.1996 № 1211, 22.11.1996 № 1387, 11.03. 1997 № 273, 31.12.1997 № 1672, 27.05.1998 № 509, 05.09.1998 № 1048, 06.09.1998 № 1069, 11.09.1998 № 1095, 26.06.1999 № 696, 12.07.1999 № 794, 31.05.2000 № 420 (далі-Положення про склад витрат).
Положення про склад витрат та ПБО 10/99 визначають, що витратами по звичайних видах діяльності є витрати, пов'язані з виготовленням та продажем продукції, придбанням і продажем товарів. Такими витратами також вважаються витрати, здійснення яких пов'язане з виконанням робіт (наданням послуг).
Різниця двох вищевказаних документів з питання формування собівартості виробленої і реалізованої продукції полягає в тому, що для цілей оподаткування зроблені організацією витрати коригуються з урахуванням затверджених у встановленому порядку лімітів, норм і нормативів, які згідно п.3 постанови Уряду РФ від 05.08.1992 № 552 розробляються і затверджуються Мінфіном Росії.
До таких витрат відносяться витрати на утримання службового автотранспорту; компенсації за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів; витрати на відрядження; представницькі витрати; оплата за навчання за договорами з навчальними установами для підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; відрахування на добровільне страхування; витрати на оплату відсотків банків за отриманими кредитами; витрати на відсотків за бюджетними позиками; витрати на рекламу.
Слід особливо звернути увагу на наявні особливості при формуванні складу витрат або витрат по звичайних видах діяльності в 2000 році, а саме до витрат по звичайних видах діяльності належать:
1) витрати, пов'язані з здійсненням діяльності з надання за плату в тимчасове користування своїх активів за договором оренди;
2) витрати, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності;
3) витрати, пов'язані з участю у статутних капіталах інших організацій.
Для цілей формування організацією фінансового результату від звичайних видів діяльності визначається собівартість продукції (робіт, послуг), яка формується на базі витрат по звичайних видах діяльності, визнаних як у звітному році, так і в попередні звітні періоди, і перехідних витрат, що мають відношення до одержання доходів у наступні звітні періоди, з урахуванням коректувань, залежних від особливостей виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) та її продажу, а також від продажу (перепродажу) товарів.
З вищесказаного випливає, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) формується на базі тих витрат по звичайних видах діяльності, які визнаються у звітному році, тобто з урахуванням перехідних витрат, що мають безпосереднє відношення до отримання доходів у даному звітному році.
Основна частина
Витрати (собівартість) - це грошове вираження витрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством виробничої і комерційної діяльності, пов'язаної з випуском і реалізацією продукції та наданням послуг, тобто все те, у що обходиться підприємству виробництво і реалізація продукту (продукції). У Відповідно до визначення витрат (собівартості) виробництва слід розрізняти собівартість виробництва і реалізації, випуску продукції і продажу. Собівартість випуску (виробництва) продукції характеризує в грошовому вимірі всі матеріальні витрати і витрати на оплату праці, які в тому чи іншому виробництві падають на одиницю і на весь обсяг продукції, що випускається. У собівартості як в узагальнюючому економічному показнику знаходять своє відображення всі сторони діяльності підприємства: ступінь технологічного оснащення виробництва і освоєння технологічних процесів; рівень організації виробництва і праці, ступінь використання виробничих потужностей; економічність використання матеріальних і трудових ресурсів та інші ...