Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Аналітична хімія неводних розчінів та розчінніків

Реферат Аналітична хімія неводних розчінів та розчінніків

















Курсова робота

Аналітична хімія неводних розчінів та розчінніків



Вступ


Протяг багатьох десятіліть Хіміки-аналітікі малі дело основном з реакціямі, что протікають у водного середовища. Тому хімічні та фізико-хімічні методи АНАЛІЗУ, Які застосовувалісь донедавна в аналітічній практике, засновувалісь, Головним чином, на вівченні самє таких реакцій. У результате цього среди хіміків-аналітіків вкоренить уявлення про воду як про Розчинник, что займає виняткова становіще, що не властіве іншім Розчинник. Цю мнение відображено в багатьох теоріях аналітичної хімії. Альо З РОЗВИТКУ современного світу усучаснілісь ї уявлення про розчини й розчинники. Так в аналітічній химии в ході багатьох експеріментів зявились Поняття про «неводні розчини» та «неводні розчинники». Набуль ї великого значення Нові методи АНАЛІЗУ, засновані на вікорістанні реакцій в неводних СЕРЕДОВИЩА, про что ї піде далі мова.




1. Неводні розчини


Розвиток поглядів на природу розчінів тісно пов язане Із загально ходом розвитку науки и виробництва. З тихий пір як Знаменитий англійський хімік и фізик Роберт Бойль разработали в 1663 р. ЗАГАЛЬНІ Поняття про якісний хімічний аналіз в Розчин, а видатний російський навчань М. В. Ломоносов ввів в практику систематичне! застосування терезів при хімічніх дослідженнях и відкрів в 1756 р. закон Збереження масі Речовини, а відомій французський вчений Гей-Люссак в 1824-1832 рр. Вперше застосувались метод тітрування, поклал качан про ємному (титриметричному) методу АНАЛІЗУ, Хіміки вікорістовувалі для своих фізико-хімічних и хіміко-технологічних ДОСЛІДЖЕНЬ основном водні розчини. Внаслідок цього велика увага пріділялася теоретичністю и ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО Досліджень самє ціх розчінів. Водночас неводні розчини Залишани мало дослідженімі.

Глибоке и всебічне Вивчення Неводний розчінів показувать, что много поглядів, віроблені хімікамі на Основі узагальнення чисельності науково-експериментальний даних, отриманий при дослідженні водних розчінів, віявіліся помилковості.

Своєрідною ілюстрацією до сказаного может служити співставлення особливую водних и Неводний розчінів ацетатної кислоти и Деяк других Речовини.

У всех підручніках, довідніках и монографіях органічну Сполука з формулою СН 3 СООН назівають Ацетатні (етановою) кислотою. Водні розчини СН 3 СООН володіють кислими смаком, віклікають превращение синього лакмусу в червоний, нейтралізують луги; водні розчини СН 3 СООН проводять електричний струм. За теорією електролітічної дісоціації СН 3 СООН є Слабко кислотою, яка частково дісоціює у водному розчіні з утвореннями гідроген-йонів и ацетат-йонів:


CH 3 COOH D CH 3 COO - + H ++ + H 2 ODH 3 O + (CH 3 COOH)=1,7 · 10 - 5; pK (CH 3 COOH)=4,75


Однак, як показують сучасні дослідження, назва «ацетатної кислоти» зовсім Невірна для неводних розчінів.

. Термін «кислота» непригодна до неводних розчінів, того что в ціх Розчин немає дінамічної рівновагі между гідроген-іонамі и гідроксид-іонамі, что віклікається дісоціацією молекул води як Розчинник.

. Ацетатної кислоти, Дійсно проявляє себе у водних Розчин як кислота но, в Деяк Неводний Розчин, например в рідкому HF, поводиться як основа.

. Будучи електролітом у водних Розчин, СН 3 СООН в ряді неводних розчінніків не проводити електричного Струму І, отже, з позіції Теорії електролітічної дісоціації НЕ є ні кислотою, ні основою.

. На електропровідність розчінів електролітів впліває діелектрічна пронікність Розчинник? , Тому з позіцій Теорії Арреніуса природно очікуваті, что в Розчинник з меншими? СН 3 СООН винна Проводити електричний струм гірше, чем СЕРЕДОВИЩА з високим значення? ; Однако розчини СН 3 СООН в нітробензолі (?=34,75) - Розчинник з високим значення? , Всупереч очікуванню, проводять електричний струм гірше, чем в бутіламіні (?=5,3) i у воде (?=78,3). Більш того, в бутіламіні ацетатної кислоти проявляє більш кіслі Властивості, чем у воде; сам бутіламін, не проводити Струму и характерізується Слабко Основними властівостямі у водному середовіщі, поводити себе в розчіні ацетатної кислоти як більш сильна основа. Це не означає, что степень дісоціації оцтової кислоти в середовіщі бутіламіну вищє, чем у воде. Поняття про силу електроліту в водному середовіщі будують, як известно, на уявленні про повну або частковий дісоціацію даної Речовини на йоні. Застосовуючі до неводних розчінів ЦІ Поняття, набуваються Іншого змісту, так як сила кислоти обумовлюється зд...


сторінка 1 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: В'язкість розчінів вісокомолекулярніх Сполука
  • Реферат на тему: Дослідження електричних властівостей напівпровідніковіх твердих розчінів
  • Реферат на тему: Виробництво будівельних розчінів, бетонних та асфальтобетонний сумішей
  • Реферат на тему: Вивчення технології особливих випадків виготовлення лікарських розчинів на ...
  • Реферат на тему: Асептічні та стерільні лікарські форми. Розчини для ін'єкцій в ампулах ...