Зміст
Введення
Українські землі під владою імперій (19 - початок 20 ст.)
1. Соціально-політичні зміни
2. Реформи в Російської імперії
3. Соціально-економічні зміни
4. Культурно-інтелектуальне відродження в Україні (19 - початок 20 століття)
5. Російське революційний рух на Україні
6.Украінскіе політичні партії
Висновки
Література
Введення
Тема контрольної роботи В«Українські землі під владою імперій В»з дисципліниВ« Історія України В».
Мета роботи - розглянути становище українських земель у складі імперій, реформи в російській імперії, пореформене положення, культурно-інтелектуальне відродження на Україні в XIX столітті.
З кінця 18 до початку 20 ст. українці жили в різних імперіях: 80% в Російській та 20% в Австро-Угорської. Обидві імперії представляли собою величезні конгломерати земель з етнічно строкатим населенням. Вся повнота влади була зосереджена в руках імператорів, які управляли за допомогою армії і розгалуженого бюрократичного апарату. Від підданих була потрібна покірність, і вірність правлячим династіям, а натомість обіцялась стабільність, безпека і порядок. p> влада імперія Україна відродження
Українські землі під владою імперій. (19 - початок 20 ст.)
До середини 19 ст. дев'ять українських губерній входили до складу Малоросійського, Київського, Новоросійсько-Бессарабського генерал-губернаторств Росії. За сторіччя їх населення зросло втричі з 7,7 до 23,4 млн. осіб, у тому числі і за рахунок міграції інших народів. Українська нація розвивалася в основному як селянська: наприкінці 19 ст. у складі міського населення вона становила, як і європейська, близько третини (в Одесі українців налічувалося 6 відсотків, у Києві-22% тощо). В індустрії, на транспорті, в торгівлі було зайнято не більше 10% українців, у сфері науки, культури, мистецтва, охорони здоров'я, церковних справ -0,5%. Хоча українське населення становило 69,1 відсотка, у сфері культури було зайнято 40,7% росіян, 25,7% євреїв. Сумний показник: напередодні Першої світової війни рівень грамотності дорослих українців не перевищував 13 - 15%.
На Правобережжі найбільш численним національним меншістю залишилися поляки, а серед місцевого дворянства вони переважали. Ситуація, при якій за перенаселення і обезземелення частина українського селянства не могла знайти постійної роботи, призводила до масових міграціям, заохочувати, як правило, урядовими інстанціями. Проводячи переселення, влада переслідувала мету послабити гостроту соціальних конфліктів, освоїти нові землі, використовуючи багатий аграрний досвід українського селянства.
1. Соціально-політичні зміни
У 1831-1835 р. на території колишнього Гетьманату було скасовано магдебурзьке право. З 1817 року військовий міністр Аракчеєв почав створювати на землях Слобідсько-Української, Катеринославської, Херсонської, Київської та Подільської губерній військові поселення. Планувалося частково перекласти тягар утримання збройних сил на місцеве населення. На рубежі 20-30 років військових поселенців перевели на роботи із забезпечення армії продовольством і фуражем, на різні будівельні роботи, і їх положення стало краще, ніж становище поміщицьких селян. У 1857 р. військових поселенців перевели в розряд державних селян.
Щоб стимулювати матеріальну зацікавленість і підприємливість селян, в 1803 р. з ініціативи Каразіна В.Н. Олександр 1 видав указ про В«вільних хліборобівВ». Він дозволив поміщикам звільняти селян селами або поодинці за викуп, з обов'язковим наділенням їх землею на правах власності. Тому до 1861 поміщицькі селяни становили половину всього селянства Лівобережжя та Правобережжя, решта мали статус державних. p> Чиновники, які здійснювали повсякденне управління в Україна 19 в. в основному були Бюрократизований дворянами. Етнічний склад бюрократії в Україні змінювався залежно від регіону, на Лівобережжі це були нащадки старої козацької старшини, які отримали всі права дворянства. На Правобережжі переважали росіяни і поляки. На Півдні, склад чиновництва був самий різноманітний, хоча й тут в більшості були росіяни. Процес русифікації серед бюрократії йшов дуже швидкими темпами.
Імперська бюрократія була утворена по військовому зразком, але слід зазначити, що при величезних територіях і такій кількості населення чиновників було недостатньо (12 чиновників на 10 тис. жителів), платню у них було мізерним, тому мала місце корупція, особливо в місцевому масштабі. Нагляд за В«благонадійністюВ» громадян здійснювало. Третє відділення створене в1826 р. Таємні агенти Третього відділення були всюди.
В1812 році могутня Російська імперія зіткнулася з вторгнення Наполеона. Більшість українців підтримали заклик царя і стали на захист Вітчизни, тим більше що частина французької армії йшла через територію...
