Зміст
В 
Введення
 1. Організація робочого місця 
  2. Вибір джерела харчування 
  3. Характеристика стали 
  4. Вибір електродів 
  5. Режим зварювання 
  6. Технологічне виготовлення конструкції 
  6.1 Розкрій металу 
  6.2 Складання і зварювання конструкції 
  7. Дефекти та їх усунення 
  8. Техніка безпеки при виготовленні котла 
  Список літератури 
В В В 
Введення
 
  Зварювання  - технологічний процес отримання нероз'ємних з'єднань матеріалів за допомогою встановлення міжатомних зв'язків між зварюються частинами при їх місцевому або пластичній деформації, або спільною дією того й іншого. Зварюванням з'єднують однорідні і різнорідні метали і їх сплави, метали з деякими неметалевими матеріалами (керамікою, графітом, склом та ін), а також пластмас. 
				
				
				
				
			   Зварювання  - економічно вигідний, високопродуктивний і в значній мірі механізований технологічний процес, широко застосовуваний практично у всіх галузях машинобудування. 
  Фізична сутність процесу зварювання полягає в утворенні міцних зв'язків між атомами і молекулами на з'єднуються поверхнях заготовок. Для утворення з'єднань необхідно виконання наступних умов: звільнення зварювальних поверхонь від забруднень, оксидів та адсорбованих на них чужорідних атомів; енергетична активація поверхневих атомів, що полегшує їх взаємодію один з одним; зближення зварювальних поверхонь на відстані, порівнянні з міжатомних відстанню в зварюваних заготовках. 
  Залежно від форми енергії, використовуваної для утворення зварного з'єднання, всі види зварювання поділяють на три класи: термічний, термомеханічної і механічний. 
  До термічному класу належать види зварювання, які здійснюються плавленням з використанням теплової енергії (дугова, плазмова, електрошлакове, електронно-променева, лазерна, газова та ін.) 
  До термомеханічної класу належать види зварювання, які здійснюються з використанням теплової енергії і тиску (контактна, дифузійна та ін.) 
  До механічному класу належать види зварювання, які здійснюються з використанням механічної енергії та тиску (ультразвукова, вибухом, тертям, холодна та ін.) 
  Зварювальність - властивість металу або поєднання металів утворювати при встановленій технології зварювання з'єднання, відповідає вимогам, обумовленим конструкцією і експлуатацією виробу. 
      1. Організація робочого місця  
   Робоче місце електрозварника називається зварювальним постом, обладнане всім необхідним для виконання зварювальних робіт. 
  Від правильної організації робочого місця в значній мірі залежать, як забезпечення високої продуктивності праці електрозварника, так і стабільне надійне якість зварних швів і з'єднань. 
  Робочі місця електрозварників залежать від виконуваної роботи і габаритів зварюються конструкцій. Вони можуть розташовуватися в спеціальних зварювальних кабінах або безпосередньо у зварюються конструкцій. При зварюванні невеликих виробів робочі місця обладнуються як зварювальні кабіни. Дверний отвір в кабінці закривають брезентовим завісою на кільцях просоченим вогнестійким складом. Підлога в кабіні настилають з вогнетривкого матеріалу: цегли, цементу або бетону. Кабіна повинна добре висвітлюватися денним або штучним світлом і мати припливно-витяжну вентиляцію. Для складання і зварювання деталей усередині кабіни встановлюють зварювальний стіл висотою 500 - 600 мм для роботи сидячи і близько 900 мм для роботи стоячи. Кришку столу площею 1 або 2 м 2 виготовляють з листової сталі товщиною 15 - 20 мм або із чавунної плити 20 - 25 мм, чавун НЕ деформується від нагрівання. До нижньої частини кришки або ніжці столу приварюють сталевий болт, службовець для кріплення струмопровідного дроту від джерела зварювального струму і для проводу заземлення столу. Є гнізда для зберігання електродів або присадного дроту. У висувному ящику столу зберігаються інструменти. Для зручності встановлюють металевий стілець з підйомним гвинтовим сидінням, виготовленим з діелектричного матеріалу. Під ногами на робочому місці електрозварника повинен знаходитися гумовий діелектричний килимок. Для дугового зварювання використовується як змінний, так і постійний струм. Джерелом постійного струму є зварювальний випрямляч. 
  
    2. Вибір джерела живлення  
  Для зварювання на змінному струмі основним джерелом харчування є зварювальні трансформатори. Їх основними функціями є харчування зварювальної дуги і регулювання зварювального струму. Такі трансформатори ділять на дві групи: трансформатори з нормальним магнітним розсіюванням і додаткової реактивної котушкою-дроселем і трансформатори з підвищеним магнітним розсіюванням. Застосовують їх при ручний і автоматичному зварюванні під флюсом. Спрощ...