Зміст
1. Специфіка російської філософії, її основні форми та історичні етапи
. Діалектика - вчення про загальну зв'язку
. Необхідність і випадковість
Список використаної літератури
філософія діалектика необхідність випадковість
1. Специфіка російської філософії, її основні форми та історичні етапи
Російська філософська думка - органічна частина світової філософії та культури. Російська філософія звертається до тих же проблем, що й західноєвропейська, хоча підхід до них, способи їх осмислення носили глибоко національний характер. p align="justify"> Відомий історик російської філософської думки В.В. Зіньківський зазначав, що філософія знайшла в Росії свої шляхи - В«не чуже Заходу, навіть навчаючись у нього постійно і старанно, але все ж живучи своїми натхненнями, своїми проблемами ...В». У XIX в. В«Росія вийшла на шлях самостійної філософської думкиВ». Далі він зазначає, що російська філософія не теоцентрична (хоча в ній сильно релігійне початок) і не космоцентрічного (хоча і не чужа натурфілософським шуканням), а передусім антропоцентрична, історіософічна і прихильна соціальної проблематики: В«вона найбільше зайнята темою про людину, про його долі і шляхи, про сенс і цілі історії В». Ці ж особливості російської філософської думки відзначали і такі дослідники російської філософії, як А.І. Введенський, Н.А. Бердяєв та ін
Незважаючи на те, що російська філософська думка представлена ​​самими різними напрямками, орієнтаціями і школами, в ній при вирішенні філософських проблем домінували яскраво виражена моральна установка, постійна спрямованості до історичних доль Росії. Тому без освоєння вітчизняної духовної спадщини не можна зрозуміти історію і душу російського народу, осмислити місце і роль Росії у світовій цивілізації. p align="justify"> Філософія в Росії виникла пізно порівняно з іншими країнами. Причини цього:
) Панування на Русі язичницької культури і розрізненість людських спільнот, атомізація життя. p align="justify">) Відсутність стійких зв'язків із сформованими світовими культурами. p align="justify"> Становлення філософської думки в Древній Русі відноситься до X-XII століттям - часу глибоких соціально-політичних і культурних змін у житті східних слов'ян, обумовлених утворенням давньоруської держави - Київської Русі, впливом візантійської та болгарської культур, виникненням слов'янської писемності та прийняттям Руссю християнства. Ці фактори створили сприятливі умови для зародження давньоруської філософії. p align="justify"> Початковий етап у розвитку російської філософської думки пов'язаний з появою перших літературних творів, що містять оригінальні філософські ідеї та концепції. У літописах, В«повчанняхВ», В«словахВ» та інших пам'ятках вітчизняної літератури відбився глибокий інтерес російських мислителів до историософским, антропологічним, гносеологічним і моральних проблем. У цей період складається обумовлений типом сприйнятої разом з християнством філософської традиції своєрідний спосіб філософствування, охарактеризований В.В.Зеньковский як В«містичний реалізмВ». До найбільш значних творів цього періоду можна віднести В«Слово про Закон і БлагодатьВ» Іларіона, В«Повість минулих літВ» Нестора, В«Послання до ХомиВ» Климента Смолятича, В«Слово про премудростіВ» і В«Притча про людську душу і тілоВ» Кирила Туровського, В« Повчання В»Володимира Мономаха,В« Послання Володимиру Мономаху В»Митрополита Никифора,В« Моління В»Данила Заточника.
Наступний етап у розвитку давньоруської філософії охоплює XIII-XIV століття - час найжорстокіших випробувань, викликаних татаро-монгольською навалою. Величезної шкоди, нанесений Стародавньої Русі, не перервав, однак, культурної традиції. Центрами розвитку російської думки залишалися монастирі, в яких не тільки зберігалися традиції духовної культури Русі, але тривала робота з перекладу і коментування візантійських філософських творів. Серед пам'яток вітчизняної думки цього періоду найбільш значними за ідейним змістом є В«Слово про погибель Руської земліВ», В«Сказання про град КітежВ», В«СловаВ» Серапіона Володимирського, В«Києво-Печерський патерикВ». Найважливішими для російської думки цього періоду були теми духовної стійкості і морального вдосконалення. p align="justify"> Новий етап розвитку російської філософії охоплює період з кінця XIV по XVI століття, що характеризується підйомом національної самосвідомості, освітою російської централізованої держави, зміцненням зв'язків зі слов'янським півднем і центрами візантійської культури.
Значне вплив на російську філософську думку цього періоду надав ісихазм - містичний напрямок у православному богослов'ї, що виникло на Афоні в XIII-XIV ст., що сягає корі...