МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ  
  Федеральне державне освітній заклад 
  вищої професійної освіти 
  В«Воронезький державний аграрний університет імені К.Д. Глінки В»
   КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ І СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 
     Контрольна робота 
  на тему: В« Аграрна політика і протекціонізм у світовій торгівлі продовольством  В» 
     Виконала: студентка 
 -го курсу Е/Е-08397 
  Єсіна Юлія 
  Перевірила: Фалькович Є.Б. 
         Воронеж 2011 
   ЗМІСТ  
				
				
				
				
			    Введення  
  .   Аграрна політика і протекціонізм у світовій торгівлі продовольством  
  1.1Аграрная політика 
  1.2 Протекціонізм у світовій торгівлі продовольством 
   Список літератури  
    Введення  
   Економічна ситуація в АПК ще більше загострилася у зв'язку з фінансово-бюджетною кризою, внаслідок якого обсяги спеціального фонду пільгового кредитування підприємств і організацій АПК та лізингового фонду з'явилися значно меншими, ніж передбачалося. Фінансовий стан сільського господарства дійшло до критичної позначки, і підприємства перестали купувати техніку, обладнання, добрива, будівельні матеріали. p align="justify"> Отже, основні напрямки нового курсу аграрної політики: посилення державного регулювання агропромислового комплексу; захист російського продовольчого ринку; кооперація та інтеграція галузей АПК, створення регіональних і федеральних спілок та асоціацій; технічне та технологічне оновлення агропромислового виробництва; формування ефективних моделей господарювання на селі; навчання кадрів. 
  Сьогодні значна частина населення земної кулі живе в країнах, в економіці яких переважає аграрний сектор. Крім того, для багатьох країн, у тому числі і Росії, продовжує залишатися актуальною проблема продовольчої безпеки країни. Сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування, а переробну промисловість сировиною. Приблизно 70% предметів споживання проводиться з продукції сільського господарства, тому від ефективності цієї галузі прямо залежить життєвий рівень населення. Продовольча безпека країни, будучи складовою частиною її національної безпеки, виступає як гарантія стабільного задоволення потреб населення в продуктах харчування. p align="center">  1.   Аграрна політика і протекціонізм у світовій торгівлі продовольством  
    1.1   Аграрна політика  
   У цьому підпункті буде розглянуто сутність аграрної політики та її складові. 
  Аграрна політика - це політика, спрямована на динамічний і ефективний розвиток не тільки сільськогосподарського виробництва та інших галузей агробізнесу, а й забезпечення на цій основі зростання життєвого рівня населення та суспільного процесу в країні. p align="justify"> Виділення аграрної політики як щодо самостійної області в загальній економічній політиці держави обумовлено особливостями сільськогосподарського виробництва, специфікою регулювання аграрних відносин. В аграрній політиці велика увага має приділятися досягненню більш високих кінцевих результатів виробничої діяльності як у сільському господарстві, так і в усьому агробізнесі, забезпеченню стабільних темпів зростання виробництва, підвищенню його ефективності та соціальному розвитку села. p align="justify"> Агробізнес проявляється в різних сферах неоднаково: у сфері АПК - як підпорядкування промисловим капіталом аграрного виробництва; в сфері економіки в цілому - як підпорядкування фінансовим капіталом АПК. p align="justify"> Аграрно-промисловий комплекс (АПК) - це народногосподарський комплекс галузей, об'єднуючий наступні сфери економіки: виробництво засобів виробництва для сільського господарства; власне сільське господарство; транспортування, зберігання, переробка та збут сільськогосподарської продукції. 
  Кожна держава здійснює свою агарної політики у відповідності зі своїми методами і цілями. 
  Єдина аграрна політика грунтується на системі гарантованих цін і інших інструментах регулювання ринку, а також на митному протекціонізмі в торгівлі з іншими країнами. У рамках цієї політики важлива роль відводиться механізму цін на продукцію сільського господарства, на більшість його товарів встановлено не менше трьох цін: єдина контрольна ціна (вищий рівень); ринкова ціна (визначається на основі попиту і пропозиції) і єдина закупівельна ціна або ціна В«втручання В»(нижчий рівень). Якщо пропозиція істотно перевищує попит і ринкові цін...