Контрольна робота з психології
тема: Розвиток вітчизняної психології в XX столітті
Введення
Значний внесок у розвиток психології XX ст. внесли наші вчені Л.С. Виготський (1896 - 1934), А.Н. Леонтьєв (1903 - 1979), А.Р. Лурія (1902 - 1977) і П.Я. Гальперін (1902 - 1988). Л.С. Виготський ввів поняття про вищі психічні функції (мислення в поняттях, розумна мова, логічна пам'ять, довільна увага) як специфічно людської, соціально-обумовленої формі психіки, а також заклав основи культурно-історичної концепції психічного розвитку людини. Названі функції спочатку існують як форми зовнішній діяльності, і лише пізніше як повністю внутрішній процес. Вони відбуваються з форм мовного спілкування між людьми і опосередковані знаками мови. Система знаків визначає поведінку більшою мірою, ніж навколишня природа, оскільки знак, символ містить в згорнутому вигляді програму поведінки. p align="justify"> Розвиваються вищі психічні функції у процесі навчання, тобто спільної діяльності дитини і дорослого. О.М. Леонтьєв провів цикл експериментальних досліджень, які розкривають механізм формування вищих психічних функцій як процес "вращіванія" вищих форм гарматно-знакових дій в суб'єктивні структури психіки людини. А.Р. Лурія особливу увагу приділяв проблемам мозкової локалізації вищих психічних функцій та їх порушень. p align="justify"> Він з'явився одним з творців нової області психологічної науки - нейропсихології. П.Я. Гальперін розглядав психічні процеси (від сприйняття до мислення включно), як орієнтовну діяльність суб'єкта в проблемних ситуаціях. Сама психіка в історичному плані виникає лише в ситуації рухомий життя для орієнтування на основі образу і здійснюється за допомогою дій в плані цього образу. П.Я. Гальперін - автор концепції поетапного формування розумових дій (образів, понять). Практична реалізація цієї концепції дозволяє істотно підвищити ефективність навчання. br/>
1. Розвиток психології в Росії в післяреволюційний період
У перші післяреволюційні роки почалася бурхлива перебудова психології під прапором марксизму. Особливі зусилля були спрямовані на критику ідеалістичних позицій Г.І. Челпанова і теоретичних "помилок" тих, хто не виявляв поспішність у перегляді своїх поглядів. Проте інтерес до фізіологічних основ психології в найближчі після революції роки ще більш посилився. Зріс інтерес і до праць біологів-дарвіністів (Н.А. Северцова, В.А. Вагнера). p align="justify"> Значною подією в науці був вихід у світ основної праці І.П. Павлова - "Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності (поведінки) тварин" (1923) і опублікування в тому ж році в "Російському фізіологічному журналі" роботи А.А. Ухтомського "Домінанта, як робочий принцип нервових центрів". p align="justify"> У 20-х рр.. формується діяльнісна концепція вітчизняної психології, значний розвиток отримують вікова, дитяча і педагогічна психологія (Л. С. Виготський, М.Я. Басов, О.М. Леонтьєв, А.А. Смирнов, П.П. Блонський, І.А. Соколянський та ін.) Активізувалися тестові дослідження різних психічних функцій - пам'яті, інтелекту, уваги, швидкості сенсомоторних реакцій. Визначався необхідний рівень розвитку цих психічних функцій для успішного оволодіння різними професіями. Найважливішою галуззю психології стає психотехніка, яка вивчала психологічні аспекти професійної діяльності. Експериментальна психологія покидала академічні лабораторії та впроваджувалася в різні практичні сфери життєдіяльності людей. Різні виробничі та управлінські ситуації стали об'єктом лабораторного моделювання. На цій базі зароджувалися нові галузі знань - ергономіка, інженерна психологія. p align="justify"> У 1925 р. в Москві було створено Державний інститут з вивчення злочинності і злочинця. До роботи в биопсихологической секції інституту були залучені великі психологи. За час існування (до реорганізації в 1929 р.) інститут опублікував близько 300 робіт, в тому числі і з проблем судової психології. p align="justify"> У 20-х рр.. в нашій країні інтенсивно розвивається авіаційна психологія, що вивчає психічні особливості людини, керуючого складною авіаційної системою. Дослідження в цій області велися С.Г. Геллерштейном, К.К. Платоновим, Н.Д. Заваловом. У цих дослідженнях синтезувалися досягнення фізіології, медицини та психології. Розроблялися, методи алгоритмічного аналізу діяльності. Під впливом прагматичних зрушень змінювалася і психологічна теорія. Відпадали застарілі, нежиттєві схеми. Діяльність людини ставала головним об'єктом психології. У вітчизняній психології затверджується принцип діяльнісного підходу до вивчення психіки людини. p align="justify"> Широко розгортаються психолого-педагогічні дослідження. Фо...