Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Філософія Стародавньої Індії. Категорії простору і часу

Реферат Філософія Стародавньої Індії. Категорії простору і часу





Зміст.


1. Філософія у Стародавній Індії

1.1 Буддизм і етика буддизму

Коли і де зародився буддизм?

Будда реальний і Будда з легенд

Вчення Будди

. Простір і час як форми існування матерії

. Ключові поняття: карма, буддизм, веди, етика, простір, час

Використана література


1. Філософія у Стародавній Індії


Виникнення філософії в Стародавній Індії відноситься приблизно до середини I тисячоліття до н. е.., коли на території сучасної Індії стали формуватися держави. На чолі кожного такого держави стояв раджа, влада якого спиралася на владу землевласницької аристократії і родової жрецької знаті (брахмани). Сильні були пережитки патріархальних відносин між пануючими класами і пригнобленими. p align="justify"> Древнеиндийское суспільство поділялося на варни - групи, які згодом лягли в основу кастової системи. Їх було чотири: 1) жрецька варна (брахмани), 2) варна військової аристократії (кшатрії), 3) варна землеробів, ремісників, торговців (вайш'ї) і 4) нижча варна (шудри). Шудри перебували в підпорядкуванні у брахманів, кшатріїв, вайшьев; вони не мали права на общинну власність, їх не приймали в члени громади, вони не брали участь у вирішенні її справ. Розподіл на варни освячувалося релігією. Родовиті жрецькі сім'ї значно впливали на суспільство і були носіями освіченості і спеціальних знань, впливали на розвиток релігійної ідеології. p align="justify"> Найдавніший пам'ятник індійської літератури - Веди. У образній мові Вед виражено дуже давнє релігійний світогляд, з яким вже в той час поєднувалися деякі філософські уявлення про світ, про людину і про моральної Життя. Веди поділяються на чотири групи, або частини. Найдавніша з них - Самхіти. Твори інших груп являють собою коментарі та доповнення до самхита. Самхіти складаються з чотирьох збірників. Найбільш ранній з них - Рігведа, збірник релігійних гімнів (бл. 1500 р. до н. Е..). Другу частину Вед складають Брахмани - збірка ритуальних текстів. На них спиралася релігія брахманізму, що панувала до виникнення буддизму. Третя частина Вед - Араньяки, що містять правила поведінки для пустельників. Завершують Веди Упані-Шади, власне філософська частина, що виникла близько 1000 р. до н. е.. Вже в період панування релігійних і міфологічних поглядів, що відбилися у Ведах і в Упанішадах, виникли перші елементи філософської свідомості і почалося оформлення перших філософських вчень, як ідеалістичних, так і матеріалістичних. Для староіндійської філософії характерний розвиток в рамках певних систем, або шкіл, і поділ їх на дві великі групи: ортодоксальні (визнають авторитет Вед) і неортодоксальні (не визнають авторитета Вед). Більшість з них були ортодоксальними і релігійними. Такі школи веданта, міманса, санкх'я, йога, ньяя, вайшешика. Проте у ряді цих шкіл-під зовнішньої релігійно-етичної форми проступає матеріалістична тенденція. До неортодоксальних школам відносяться джайнізм, буддизм і школа чарвака-локаятіков. p align="justify"> В результаті розвитку древніх навчань В«мудрецівВ» виникла філософія джайнізму. Останній в ряду В«мудрецівВ» - Вардхамана, що жив, за переказами, в VI ст. до н. е.., отримав прізвисько Переможець - Джина. Його послідовники стали називатися джайністи. Джайнізм у своїй головній частині - етичне вчення, яке вказує шлях В«звільненняВ» душі від її підпорядкування пристрастям. Подібна етика стала традиційною для ряду індійських систем. Мета філософії джайнізму - В«святістьВ», особливий образ поведінки, за допомогою якого досягається зазначене звільнення. Джерелом мудрості в джайнізм вважається не бог, а особливі святі, які досягли сили і щастя на основі досконалого знання і допомогою поведінки, що випливає з цього знання. p align="justify"> Джайнізм як етичне вчення спирається на особливе вчення про буття. Згідно з цим вченням, існує безліч речей, наділених реальністю і володіють, з одного боку, постійними, або субстанціальним, з іншого - випадковими, або минущими, властивостями. З неживих субстанцій особливе значення належить матерії (пудгала). Матерія виступає або як розділена на елементи, далі неподільні (на атоми), або як зібрана - у вигляді сполучення атомів. Крім матерії до числа неживих субстанцій належать простір, час, умови руху і спокою. p align="justify"> Основною ознакою душі джайнізм вважає свідомість. Ступінь свідомості в різних душах різна. За своєю природою душа досконала, а її можливості безмежні: у можливості душі доступні і безмежне знання, і безмежна міць, і безмежне щастя. Але душа схильна ототожнювати себе з тілом. У всякий момент душа є результат всієї свого минулого життя - всіх своїх минулих дій, почуттів і думок. Основна причина, що породжує залежність душі, - її сильні бажання, або пристр...


сторінка 1 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Філософія Стародавньої Індії. Буддизм
  • Реферат на тему: Філософія Індії і Китаю. Вчення про буття
  • Реферат на тему: Джайнізм, буддизм, брахманізм
  • Реферат на тему: Буддизм в Україні. Поняття та Розвиток шкіл буддизму
  • Реферат на тему: Розвиток поглядів на управління державним господарством у Стародавній Індії