Перспективи вступу Туреччини в ЄС
туреччина економіка європейський союз
У 1963 р. у Анкарі було підписано договір про асоціацію Туреччини та Європейського економічного співтовариства, що поклав початок, як виявилося, дуже тривалого і складно протікає процес інтеграції Туреччини до Західної Європи.
Поступальний розвиток торговельно-економічних відносин сторін протягом більше ніж десяти років було перервано в 1976 р. так званою кризою ассоциированности, коли Туреччина заморозила виконання своїх зобов'язань по відношенню до спільноти. Економічна криза, що вибухнула в Туреччині в 1979 р., з'явився однієї з основних причин військового перевороту 1980 Коментуючи розвиток відносин сторін у кінці 70-х-початку 80-х років, В.В.Ку-наков зазначав, що В«... реалії економічного становища та країн ЄС, і Туреччини (криза і посткризова фаза, хоча і різні за якісними показниками) не дозволяли обом сторонам виконувати взяті на себе зобов'язання В» 1 .
Щодо швидкий вихід турецької економіки з кризи і її успішний розвиток у першій половині 80-х років поряд зі стабілізацією внутрішньополітичного становища з'явилися приводом для активізації європейського напрямку у зовнішньоекономічній політиці Туреччини: у квітні 1987 р. вона подала офіційний запит про повне членство в ЄС. У відповіді ЄС, який Єврокомісія оприлюднила в 1989 р., констатувалося: В«Економічна та політична ситуація в Туреччині свідчить про те, що необхідні зміни, з якими Туреччина зіткнеться у разі прийняття в ЄС, можуть бути забезпечені в середньостроковій перспективі В» 2 . Дане формулювання означала, що і сам питання про членство може бути вирішене тільки в середньостроковій перспективі, часові межі якої вкрай невизначені. Проте наслідком кроку по зближенню з ЄС, початого Туреччиною, стало відновлення процесу поступового зниження митних зборів у відношенні країн Євросоюзу та адаптації до Єдиного зовнішньому тарифом ЄС.
Завершення цього процесу ознаменувався створенням у січні 1996 р. Митний союзу, рассматривавшегося в раніше прийнятих документах в якості заключного етапу в процесі асоціації, який має безпосередньо передувати прийняттю Туреччини в повноправні члени ЄС. І хоча офіційні особи країни прикладали чимало зусиль для акцентування уваги на позитивних аспектах цього події, через деякий час у турецькому суспільстві виразно стали звучати мотиви роздратування і ошуканих надій, породжує саме тим обставиною, що митний союз і членство Туреччини в Євросоюзі виявилися розділені в часі. Основні аргументи скептично налаштованих політиків, економістів і публіцистів зводилися до наступного. Дія митного союзу поширюється на промислові товари, частка яких у двосторонній торгівлі становить більше 90%. Отже, з урахуванням значно збільшеного після 1996 м. дефіциту Туреччини в торгівлі з країнами Союзу (див. табл. 1) останні ще до отримання Турецькою Республікою статусу його офіційного члена почали активно викорис...