Реферат
Економічне військово-політичний тиск міжнародного співтовариства на уряд САР в початку ХХI століття
сирія політичний ліван
Відтоді, як Сирія потрапила під американський військово-політичний пресинг і стала об'єктом міжнародного тиску в особі ООН, умови її існування як регіональної держави істотно змінилися. У першу чергу, це сталося внаслідок того, що Сирія втратила безпосередній контроль над Ліваном, домінування в якому було протягом п'ятнадцяти років доказом її дієвого і відчутного присутності в міжнародних справах регіону і запорукою утримання значущих позицій в регіональних політичних процесах. Крім того, Ліван представлявся Сирії якимось інструментом, за допомогою якого можна було мати додаткові В«козиріВ» в складній близькосхідної грі і надавати точкове тиск на больові точки у відносинах з Ізраїлем і підтримуючими його силами в регіоні. Істотна роль відводилася і економічним значенням Лівану, близькість з яким дозволяла Сирії отримувати не тільки певні поточні дивіденди, але і розраховувати, можливо, в осяжній перспективі на свого роду взаємне злиття, що давало надію на встановлення якогось економічного союзу, де Сирії належала б провідна функція.
Після жорсткого натиску на сирійське керівництво, що призвів до відмови останнього від домагань на Ліван, стало очевидним, що багато зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні розрахунки Сирії залишаться нереалізованими, а довго і болісно вибудовується система її національної та економічної безпеки, рассматривавшаяся як близька до оптимальною в складних умовах сучасного Близького Сходу, обрушилася, послабивши правлячий режим і позбавивши країну вважалася іманентно властивою опори.
Природно, важко припускати, що сірійс дещо керівництво при всіх обставинах самовпевнено розраховувало на незмінність статусу-кво у своїх відносинах з Ліваном і на непорушність такого становища. Досить сказати в цьому зв'язку, що протягом усього часу присутності сирійських військ у Лівані і аж до моменту критичного загострення ситуації політична верхівка Сирії повинна була отримувати багато попереджувальних сигналів, які могли б свідчити про кінцівки фізичного перебування в межах сусідньої держави. Навіть незважаючи на те, що об'єктивно сирійське присутність навряд чи могло трактуватися як суто негативне явище і позначатися виключно жорсткими термінами. У ряді випадків воно було навіть благотворним, особливо в тому, що стосується поділу потенційно конфліктуючих сторін і збереження порядку і рівноваги сил у надзвичайно непростий внутрішньоліванській конфесійної обстановці, ускладненій ледь прикритими домаганнями протиборчих сил. Не випадково, відразу ж після виведення сирійського контингенту в деяких районах Лівану виникло приховане напруження на конфесійному грунті, що не перетекшая у відкриту форму, але явно що здобула стійкий характер і породило відчуття...