Введення
Комунікація є однією з основних функцій менеджера, а також одним з основних процесів у життєдіяльності організації. Без комунікації неможливе існування жодної організованої групи людей. Комунікація є засобом, за допомогою якого модифікується поведінка, здійснюються зміни, інформація набуває ефективність, реалізуються цілі. Тому в сфері управління персоналом дуже важливо вміти вибудовувати ефективні комунікації (комунікації, в яких взаємодіючі сторони досягають поставлених цілей), вміти управляти ними. А менеджеру, управлінцю необхідно пам'ятати, що те, як він вибудовує комунікації з співробітниками, багато в чому впливає на рівень їх мотивації, а значить, на їх роботу в організації. Тому важливо зрозуміти, яким чином можна керувати комунікаціями. Для цього хотілося б відобразити наступні моменти: роль комунікацій в організації, взаємозв'язок ефективних комунікацій і вмотивованості персоналу. b>
Управління комунікацією
Відомо, що на комунікацію менеджер витрачає 50-90% часу. Так, О.З. Фахрутдінова і Г.І. Петрова говорять про можливість управління діяльністю через управління смислами, що в свою чергу, здійснюється через формальні і неформальні комунікації. p> Існує дві основні функції комунікації: інформаційна та особистісна. Перша здійснює процес руху інформації, друга - взаємодія особистостей. p> Неправильно вибудувана комунікація може вести до помилок у роботі співробітників, ускладнювати процес роботи, а також сприяти виникненню конфліктів між співробітниками. p> Інформаційний потік в організації можна розділити на кілька рівнів, в залежності від потреб працівників, а саме:
- потреба робочого місця (посади) в інформації, тобто в інформації, необхідної людині для якісного виконання ним своїх професійних, функціональних обов'язків на робочому місці в своїй посаді. p> - потреба людини в інформації про систему, тобто в інформації, необхідної людині як члену організації (підрозділу), як елементу цілісної системи для орієнтації в структурі організації, в знанні напрямки її стратегічного розвитку і положення у зовнішньому середовищі. p> - суб'єктивну потребу людини в інформації, тобто в інформації для зняття стану його особистої тривожності, інформаційної або пізнавальної невизначеності. p> Таким чином, якщо на одному з даних рівнів відбуваються перешкоди в комунікаціях або відсутній приплив інформації, це може призводити до ускладнень у роботі, неможливості виконувати свої обов'язки, а, значить, до зниження рівня мотивації у співробітника. Тому управлінцю необхідно відслідковувати рух інформації на даних рівнях, задовольняти потребу працівників в отриманні інформації, приділяючи велику увагу зворотному зв'язку. p> Снєтков виділяє правило компліментарності комунікативного поведінки (принцип відповідності поведінки реципієнта очікуванням і позиції комунікатора). І дійсно, для ефективної взаємодії дотримання цього ...