ВСТУП
В«ВИТОКИ І ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА КАЛУСЬКОЇ КРАЮ В»
Сучасна діяльність КХМ з вивчення народного мистецтва в Калузькій області має свої традиції. Інтерес до народної художньої культури краю виник ще в дореволюційний вре-мя. У Калузі на рубежі XIX-XX ст.ст. з'являються різні краєзнавчі товариства: Губернська вчена архівна комісія, Церковне історико-археологічне суспільство, Товариство вивчення природи і місцевого краю. Останньому належить ініціатива по створенню місцевого природно-історичного музею В«На благу просвітництвоВ», відкритого в Калузі 15 травня 1914 і отримав ім'я А. А. Рижічкіна, на кошти якого він був влаштований. Співробітники музею організували етнографічні експедиції, збирали твори народних майстрів у губернії. У 1919 році Товариство вивчення природи і місцевого краю спільно з Товариством історії та старожитностей виступило ініціатором створення губернського Краєзнавчого музею, який і був відкритий в 1925 році. Важливим напрямком в діяльності Губернської вченої архівної комісії було археологічне вивчення Калузької губернії. У результаті цієї роботи була складена археологічна карта губернії, де були відомості про 70-ти городищах, 410-ти курганах. У 1897 році в палатах Коробових при Ученої архівної комісії був відкритий Губернський історичний музей.
Етнографи і краєзнавці, котрі входили до складу цих товариств, своїми публікаціями на сторінках таких видань, як В«Известия Калузької вченої архівної комісіїВ», В«Калузька старина В»,В« Известия Калузького товариства вивчення природи і місцевого краю В»пробуджували інтерес до історії та культури краю. І в даний час не втратили свого наукового значення праці таких відомих калузьких краєзнавців, як Д. І. Малінін, В. М. Кашкаров. p> У післяреволюційні роки вивчення народного мистецтва калузького краю стає важливою складовою часті краєзнавчої, роботи У цей період в Калузі функціонують Калуське суспільство краєзнавства, Калуське товариство історії та старожитностей, Калуське товариство вивчення місцевого краю, Калуське бюро краєзнавства. З діяльністю останніх була пов'язана робота відомих в області краєзнавців та етнографів М. Є. Шереметевой і Н. М. Маслова. Згодом, будучи науковими співробітниками музеїв, вони брали участь в етнографічних експедиціях і археологічних розкопках на території Калузької області, активно збирали матеріали по народному мистецтву, дерев'яному різьбленні, кахлям, вишивці, набійки, узорно ткацтву, кружевнічеству, художньому литтю, з історії місцевих кустарних промислів. Зібрана ними етнографічна колекція і їх публікації з народному мистецтву і в даний час зберегли свою наукову значимість. Етнографічна й археологічна традиції вказують на витоки народного художньої творчості на території Калузької губернії в дійшли до нас нечисленних залишках матеріальної культури в'ятичів, що населяли край в VI-XII ст. Це металеві предмети: підвіски, кільця, деталі керамічних виробів....