ЗМІСТ  
  Введення 
  1. Апріорний аналіз вихідних статистичних даних 
  1.1 Узагальнення вихідних даних 
  1.2 Оцінка однорідності сукупності 
  1.3 Оцінка характеру розподілу сукупності вихідних даних 
  2. Моделювання зв'язку соціально-економічних явищ 
  2.1 Відбір факторних ознак 
  2.2 Побудова моделі зв'язку та оцінка її суттєвості 
  2.3 Інтерпретація моделі зв'язку (рівняння регресії) 
  Висновок 
  Список використаних джерел 
				
				
				
				
			     ВСТУП  
   У сучасному суспільстві важливу роль у механізмі управління економікою виконує статистика. Незалежно від рівня і стадії економічного розвитку, характеру політичної системи, статистика протягом сотень років свого існування завжди виступала як необхідний і ефективний інструмент державного управління і одночасно як наука, що досліджує кількісну сторону масових явищ. Виконуючи найрізноманітніші функції збору, систематизації та аналізу відомостей, що характеризують економічний і соціальний розвиток суспільства, вона завжди відігравала роль головного постачальника факторів для управлінських, науково-дослідних і прикладних практичних потреб різного роду структур, організацій і населення. 
  В даний час під терміном В«статистикаВ» найчастіше розуміють наступне. 
  Статистика - Одна з суспільних наук, що має на меті збір, упорядкування, аналіз і зіставлення числового представлення фактів, що відносяться до найрізноманітніших масовим явищам. Це разом з тим вчення про систему показників, тобто кількісних характеристик, що дають всебічне уявлення про суспільні явищах, про національний господарстві в цілому і окремих його галузях. 
  Статистика - Це ефективне знаряддя, інструмент пізнання, який використовується в природничих та суспільних науках для встановлення тих специфічних закономірностей, які діють в конкретних масові явища, що вивчаються даною наукою. 
  Статистика - Це також одна з форм практичної діяльності людей, мета якої - збір, обробка та аналіз масових даних про ті чи інші явища. 
  Однією з основних завдань статистики є оцінка найбільш істотних причинно-наслідкових зв'язків між різними процесами і явищами, а також впливу одних факторів на інші. Вона здійснюється через моделювання взаємозв'язків з допомогою кореляційно-регресійного аналізу, який є одним з основних у широкому спектрі статистичних методів первинної обробки, аналізу та прогнозування економічних даних. 
  Таким чином, метою даної курсової роботи є проведення комплексного аналізу даних про підприємства автомобільного транспорту Тюменської області та виявлення причинно-наслідкових зв'язків за допомогою статистичних методів. 
  Завданнями курсової роботи є: 
  1) проведення апріорного аналізу даних по підприємствах; 
  2) моделювання зв'язку між показниками підприємств. 
  Об'єкти дослідження - підприємства автомобільного т...