Реферат: Порівняльний аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів у формуванні політичної культури правлячих еліт країн Магрибу 
  правлячий еліта політичний культура 
   На Сході здавна саме політичні чинники, зокрема, правляча еліта, багато в чому визначали н аправленіе громадського розвитку, форми його економічної та політичної трансформації, місце людини в структурі соціальних відносин. Тому вивчення історичної, політичної, соціальної еволюції правлячих еліт заслуговує особливої вЂ‹вЂ‹уваги. 
  Країни Магрибу, будучи частиною обширного і стратегічно важливого регіону світу, а також ісламської цивілізації, відіграють помітну роль у системі міжнародних відносин. Відбуваються в них процеси багато в чому визначають ситуацію не тільки на Близькому Сході і в Північній Африці, а й у всьому світі, що обумовлює значимість дослідження політичної культури правлячих еліт, що надає прямий вплив на внутрішньо-і зовнішньополітичний курс розглянутих арабських держав. 
				
				
				
				
			  У порівняльному аналізі політичної культури правлячих еліт Алжиру, Марокко та Тунісу на різних етапах їхнього історичного розвитку основний упор був зроблено на виявленні ролі зовнішніх і внутрішніх факторів у формуванні політичної культури правлячих еліт країн регіону. 
  У період колонізації в країнах Магрибу поряд з представниками традиційної доколоніальної еліти - носіями мусульманської ортодоксальної ідеології політична еліта розростається за рахунок європеїзованою національної інтелігенції, підприємців, які отримали європейську освіту і долучився до різних політичних течій Заходу. Спілкування з представниками колоніальних управлінських структур, навчання в школах, створених європейцями, можливість здобуття освіти в Європі сприяли формуванню у представників еліти нових політичних інтересів і орієнтацій. 
  Великий вплив на стан політичної культури країн Магрибу зробило перенесення в них європейських політичних інститутів - створення в заморських володіннях Франції якогось подібності урядів за зразком європейських країн, при цьому в деяких країнах - Марокко, Туніс - зберігалися і традиційні інститути управління. Політична система колоніального суспільства, таким чином, складалася з двох підсистем: європейської та традиційної. Подібний дуалізм відбився і в поглядах тонкого прошарку місцевого населення - політичної еліти, - яка була безпосередньо пов'язана з колоніальними управлінськими структурами. В її політичній свідомості зароджувалася подвійність: на традиційні форми політичної поведінки поступово накладалися стереотипи західноєвропейської моделі політичної культури. 
  У ході колонізації країн Магрибу в середовищі місцевої політичної еліти стався розкол на прихильників і активних учасників національно-визвольної боротьби і противників руху за незалежність. До останніх належали представники традиційної еліти - паші і Каїди, що призначалися колоніальною в...