Курсова робота
СОЦІАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ В ДІЇ: До СОЦІОЛОГІЇ музейної експозиції
Зміст
Введення
Глава I. Теоретико-методологічні основи вивчення соціальної пам'яті
.1 Від В«пам'яті-сховищаВ» до В«пам'яті-практиціВ»
.2 Музей як актор соціальної пам'яті
Глава II. Соціальна пам'ять в дії: практики та результати
.1 Соціальна пам'ять починає роботу: цикли накопичення і наукова робота
.2 Результат соціальної пам'яті в дії: експозиція
Висновок
Список літератури
Програми
Введення
Актуальність теми курсової роботи. Набирає силу глобалізація охоплює всі сторони сучасного життя. Виникнувши в економіці, вона потім поширилася на політику і культуру. Глобалізація має позитивні і негативні сторони. Позитивні моменти - розширення культурних контактів між народами та міграції людей. Негативні - можливість втрати своєї культурної самобутності, що відбуваються в результаті акультурації та асиміляції. В результаті, збереження культурної своєрідності в сучасному суспільстві стало оцінюватися як вище досягнення цивілізації. У зв'язку з цим слід звернути увагу на музей - установа, основним завданням якого є збереження і трансляція соціального спадщини. p align="justify"> Музей постійно розвивається - вдосконалюється форма взаємодії з відвідувачами, впроваджуються і апробуються нові технології, освоюється простір поза музею, змінюються способи репрезентації музею. При всіх змінах, які зазнає музей, його основними функціями залишаються: освітня та розважальна. У теж час музей залишається хранителем минулого, потужним актором соціальної пам'яті, яка виражена матеріальними об'єктами. p align="justify"> Актуальність теми курсової роботи визначається: по-перше, необхідністю дослідження практик збереження соціальної спадщини, тобто дослідження соціальної пам'яті в дії. По-друге, важливістю вивчення ситуації, коли частина соціальної спадщини зберігається в соціальній пам'яті, а частина піддається забуттю. По-третє, потребою в осмисленні ролі і функцій музею в епоху глобалізації та інформаційного суспільства. По-четверте, необхідність вивчення трансформацій в музеї, пов'язаних з впровадженням нових технологій. p align="justify"> Ступінь наукової розробленості теми. Класичний період дослідження пам'яті представлений працями Е. Дюркгейма (колективні уявлення), М. Хальбвакс (соціальні рамки пам'яті), Я. Ассмана (культурна пам'ять) і А. Ассман (вивчення культурної пам'яті; канон і архів), Ф. Йейтс (способи запам'ятовування ).
Специфіці сучасних В«Memory StudiesВ» присвячені роботи західних і вітчизняних авторів: К. Тілл, Н. Хант, А. Хоскінс, Дж. Аллен, Е. К. Се...