Структуалістічна и герменевтичного естетика  
  У основу Поняття В«структуралізмВ» покладено латинський Термін В«structuraВ» (Будова, взаєморозташування окрем частин чого-небудь, порядок). 
				
				
				
				
			  Структуралізм почав складатіся у 20-30-х роках XX століття, а в 60-80-х роках зазнався найрізноманітнішіх філософських и естетико-містецтвознавчіх інтерпретацій.  Візначіті причини з'явилася структуралізму самє як естетичної Концепції й достатньо доладно того, что взаємовплів СОЦІАЛЬНИХ и теоретико-методологічних передумов Виникнення окрем его шкіл відбувався в різніх історічніх и наукових обставинні.  Постанов структуралізму як конкретно-наукового напряму пов'язане з переходом окрем гуманітарних наук від Описова-емпірічного до абстрактно-теоретичного уровня Дослідження.  Цею Перехід відбувався через Використання структурного методу, моделювання, а такоже ЕЛЕМЕНТІВ формалізації ї математізації.  Структурний метод спочатку БУВ застосовання у лінгвістіці, Згідно - у естетіці, літературознавстві, етнографії ТОЩО.  Найбільше Поширення структуралізм узагалі й структуралістська естетика зокрема Дістали у Франции, и їх звичайна пов'язують з іменамі К. Леві-Стросса, М. Фуко, Ж. Лакана, Р. Барта та ін. 
  Структурний метод - це Виявлення структури, сукупності відношень, стійкої основи будь-якого об'єкта, системи правил, Спираючись на Які можна розчленити об'єкт, отріматі на его фундаменті Нові В«частковіВ» об'єкти, з одного об'єкта мати два, три й т.д.  Если йдет про об'єкти культури, то В«процедураВ» структурного методу ПОЧИНАЄТЬСЯ з фіксації В«масивуВ» текстів, у якіх Дослідник передбачає наявність єдиної структури, а потім ПОЧИНАЄТЬСЯ процес В«АнатомуванняВ» текстів на сегменти (частина), в якіх типові, Неодноразово повторювані відношення пов'язують різнорідні парі ЕЛЕМЕНТІВ, віявляються найсуттєвіші якості шкірного елемента.  На Основі проведеного аналізу розкріваються зв'язки между сегментами, будується абстрактна структура Шляхом формально-логічного або математичного моделювання. 
  У гуманітарних науках віділення структурного аспекту базується, як правило, на знаковій Теорії.  Структуралісті вважають, что свідоме Використання знака, слова, символу, образу В«відкріваєВ» позасвідомі глібінні структури, пріховані Механізми знакових систем.  У Цій площіні структуралізм переплітається з семіотікою, з новітнімі модіфікаціямі Ідей 3.  Фрейда и К. Юнга.  Культуру структуралісті розглядають як сукупність знакових систем, до якіх належати мова (Найважлівіша), а такоже наука, мистецтво, Міфологія, релігія, Звичаї, мода, реклама ТОЩО.  ! Застосування до ціх об'єктів структурно-семіотічного аналізу Дає змогу віявіті пріховані закономірності, Котре, як правило, неусвідомлене підкоряється людина.  ЦІМ закономірностям відповідають певні глібінні Рівні культури.  Слід зауважіті, что ПРЕДСТАВНИК структуралізму НЕ розроб Уніфікованого поняттєво-категоріального апарату, тому ці.  глібінні Рівні культу...