Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Поняття й основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму

Реферат Поняття й основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму
















РЕФЕРАТ

Поняття й основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму


ПЛАН


1. Поняття й основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму

. Окремі магістратури

.1 Ординарні (звичайні) магістратури

.2 Екстраординарна (надзвичайна) магістратура

Література


1. Поняття й основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму


магістра як державний інститут виник у результаті впровадження в життя реформ Сервія Тулія. p align="justify"> З'явився він не відразу, а поступово, "Неструктурні".

Магістрати - це посадові особи держави, чиновники - вищі, середні, низькі - уповноважені представляти Римську державу і від його імені здійснювати державні акти в галузі управління та судочинства. Магістрат, як показує зміст цього слова (magister - начальник), очолює народ, разом з народом є носієм державної "величі". p align="justify"> Образа його, зневага прирівнювалися до образи всього римського народу. Під час перебування на посаді магістрат не міг бути притягнутий до відповідальності або усунутий, зміщений з неї. Виконання обов'язку магістрату - не служба, a honor - честь, пошана. p align="justify"> Магістратури ділилися на ординарні (звичайні) і екстраординарні (надзвичайні).

Магістрати НЕ були наділені законодавчою владою, бо право видавати закони належало тільки Народним зборам. Не мали вони й права змінювати, виправляти або доповнювати закони. p align="justify"> Інститут магістратури характеризується певними спільними рисами:

) виборність,

) колегіальність,

) відповідальність перед народом;

) безкоштовність.

Виборність. Всі магістрати, за двома винятками, обиралися народними зборами - центуріатних або трибунатні. p align="justify"> Центуріатних коміції. Цей вид Народних зборів виник внаслідок реформ Сервія Тулія і був, по суті, зборами війська. Вони збиралися за межами міста (вважалося, що військо не може диктувати свою волю у священному місті Римі) на так званому Марсовому полі. Всі присутні на зборах воїни шикувалися по центуріям, яких налічувалося 193. Кожна Центурія мала один голос (голосував її командир - центуріон, попередньо обговоривши питання на зборах центурії). p align="justify"> Центуріатних зборів незабаром стали основним, найважливішим видом Народних зборів у Римі, оскільки саме воїни вирішували долю народу, країни загалом, захищаючи її від ворогів, оберігаючи свій край, його населення від поневолення, захоплюючи нові землі, рабів і т.д..

У компетенцію центуріатних зборів належали такі питання:

сторінка 1 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Моделювання бази даних магістратури економічного факультету
  • Реферат на тему: Характеристика магістратури як рівня професійної освіти в російській освітн ...
  • Реферат на тему: Мемуарна література Стародавнього Риму: Цезар і його &Записки&
  • Реферат на тему: Основні риси економіки Стародавнього Єгипту
  • Реферат на тему: Правове становище різних категорій населення Стародавнього Риму на різних е ...